Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

хлюпати

Хлюпати, -паю, -єш, гл. Плескать, расплескивать жидкость.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 403.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ХЛЮПАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ХЛЮПАТИ"
Бескид, -ду, м. 1) Гора. Желех. 2) Также во мн. бескиди. Часть Карпатъ отъ Яблонки до источниковъ р. Стрыя на сѣверномъ и р. Латорицы на южномъ склонѣ. Гол. I. Геогр. оч. 558.
Бусурменщина, -ни, ж. Коли ж ми тії бусурманщини лякалися? Дума.
Гра́ба́рський, -а, -е. Принадлежащій или свойственный землекопу.
Грома́діння, -ня, с. Сгребаніе (травы, скошеннаго хлѣба), разгребаніе (горящихъ углей въ печи). Косовиця. Тут уже й Мотрі робота — громадіння. Мир. ХРВ. 125.
Гуті́ння, -ня, с. Крикъ тетерева, токованье. Шух. I. 238.
Зірка́ч, -ча, м. Дикій макъ. Желех.
Камчуг, -га, м. Раст. Thlictrum minus L. ЗЮЗО. I. 138.
Напаса́тися, -са́юся, -єшся, сов. в. напа́стися, -суся, -сешся, гл. Напасаться, напастись. Попід мостом трава ростом, що й кінь напасеться. Мет. Волики напасаються. Грин. III. 50. Чужим добром не напасешся, — своє дбай. Г. Барв. 428.
Наря́донько, -ка, м. Ум. отъ наря́д.
Чолатий, -а, -е. Съ большимъ лбомъ. Желех.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ХЛЮПАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.