Болізно, болісно, нар. 1) Болѣзненно, мучительно. 2) Скорбно, горестно. Біла-біла, як крейда, позирала на всіх палкими очима та болізно всміхалася. Мир. Пов. II. 69.

Дейне́ка, -ки, м. Словомъ дейнеки впервые названъ пѣхотный полкъ, составленный въ 1657 г. полтавскимъ полковникомъ М. Пушкаремъ изъ всякаго сброда, плохо вооруженнаго. «Пушкарь... собралъ себѣ зъ винниковъ, броварниковъ, пастуховъ и наймитовъ людскихъ полкъ пѣхотній, наименовавши его Дейнеками; которой то полкъ мало въ себѣ имѣлъ товариства зъ добримъ христіянскимъ сумленіемъ, и оружіемъ до войни приличнымъ; но тилко зъ рогатинами, косами і кіями, и изъ сердцами до убійства и разграбленія имѣній людскихъ готовими». (Величко. Лѣт. І. 328). Клобуковская, жалуясь на Подлеснаго, напавшаго на ея домъ съ толпой вооруженныхъ слугъ, представила какъ corpus delicti, оружіе отнятое у убитаго П., она «презентовала» въ судѣ «areum album alias łuk białogrodzki sagittas quatuor atque deinekam alias wegierę»; говорила, что П. стрѣлялъ «per fenestram, baculo, alias wegierą, extrusam». Сопоставляя тексты находимъ, что слова: «дейнека, wegiera и baculum» — синонимы: слѣд. dejneka = дубина, палка, а потому, въ примѣненіи къ козацкимъ отрядамъ, слово дейне́ки должно было означать толпу, вооруженную дубинами. КС. 1889. I. 222. (Замѣтка В. А.). Кулишъ, беря это слово въ томъ же значеніи полуразбойничьяго военнаго сброда, употребляетъ его въ поэмѣ «Великі проводи», относящейся ко временамъ Богдана Хмельницкаго, т. е. до составленія помянутаго полка. Чи то грачі, чи то галіч, чи хижі дейнеки роспускають по Вкраїні загони далекі? К. Досв. 242. Величалися дейнеки будинковим лупом. Ibid. 207.

До́йна прил. = дійна.

Єрепу́дин, -на, -не. Бранное слово: плохой, проклятый. Я ж так ухоркався, поки вибрався із єрепудиної балки, що аж сорочка мокра. О. 1862. II. 38.

Жартува́тися, -ту́юся, -єшся, гл. Шутить другъ съ другомъ. Ідуть дівчата, парубки, співають, жартуються. Рудч. Ск. II. 157.

Миша́р, -ря́, м. Мѣсто заросшее сорной травой.

Обсаджуватися, -джуюся, -єшся, сов. в. обсади́тися, -джу́ся, -дишся, гл. Окружать, окружить себя, посадить вокругъ себя. Чумакова жінка — молода удова за чумаком зажурилася, а набрала меду, набрала горілки, чумаками обсадилася. Чуб. V. 1032. Обсадися садом, садом виноградом. Гол.

Присід, -ду, м. Присѣстъ. За їдним присідом вечера з обідом. Ном. № 11972.

Черідка, -ки, ж. 1) Ум. отъ череда. 2) Свиное стадо. Грин. II. 293. Ніхто з людей не бачив, шоб свині увечері вертались додому з черідки не біжучи. Грин. II. 292.

Чиколоток, -тка, м. 1) = щиколоток. Вх. Пч. І. 15. 2) Колѣнное сочлененіе, колѣно. Вх. Пч. І. 15.