Висадок, -дка, м. Растеніе, оставленное на сѣмена. Висадки пішли в кущі. Товаришки мої давно повиходили заміж, а мене старости кидають на висадки.
Зряджати, -джа́ю, -єш, сов. в. вряди́ти, -джу́, -диш, гл.
1) Наряжать, нарядить; убирать, убрать. Шо в суботу кісоньку чесала, а в неділю головку зряжала. Не за для тебе ся калинонька сажена, а за для тебе дівка Галочка зряжена. Блищить шабля козацькая від срібла та злата, зрядив його пан ласкавий як рідного брата.
2) Снаряжать, снарядить. Зрядили його (в дорогу) і він пішов. Треба синів на чужину зряжати. Зряджають молодіж на нове хазяйство.
Керея, -ре́ї, ж. = кирея. Уповала, мамцю, на керею, — думала бути попадею.
Красити, -шу́, си́ш, гл.
1) Дѣлать красивымъ, украшать. Лихо нікого не красить.
Оратися, -рю́ся, -ре́шся, гл. Пахаться. Орися ж ти, моя ниво, долом та горою.
Пообсівати, -ва́ю, -єш, гл. Обсѣять (во множествѣ).
Пороз'язувати, -зую, -єш, гл. = порозв'язувати.
Потрафити, -флю, -фиш, гл. = потрапити. І збрехати добре не кождий потрафит.
Треножити, -жу, -жиш, гл. Спутать три ноги веревкой (у коня). Щоб не втікла коняка, треба її трепожити.
Цундравий, -а, -е. Оборванный, изношенный, въ лохмотьяхъ. Ішов ляшок із Варшави, на ним шмати барз цундрави.
