Горобе́йник, -ка, м. Раст. Lithospermum arvense L.
Дзвони́ця, -ці, ж. и пр. Cм. Дзвіниця и пр.
Застила́ти, -ла́ю, -єш, сов. в. засла́ти, -стелю, -леш, гл. 1) Застилать, заслать. Столи застилали. Око застила сльозою. 2) засла́ти о́чі. Закрыть глаза, переносно: умереть. Иноді, як прийдеться, так тяжко стане на серці, що й молю Бога, щоб мені очі заслати.
Лопота́ти, -чу́, -чеш и лопоті́ти, -чу́, -ти́ш, гл. 1) Шелестѣть (бумагой, лощеной матеріей). 2) Стучать или топать, бѣжа. Щось лопотить, чи не отаман? Тільки що дасть Бог ранок, то всі до його аж лопотять. 2) Хлопать. Крилоньками (голуби) лопотали. Лопотить у домні. 3) Болтать безъ умолку.
Округло нар. Кругло; шарообразно.
Підтикатися, -каюся, -єшся, сов. в. підтикатися, -чуся, -чешся и підіткну́тися, -ну́ся, -нешся, гл. Подтыкаться, подоткнуться, подсунуться. Підтикалась, підсмикалась, йду гречки косити, а щоб мені запашіти та й не заросити. Шкапові чоботи набув, підтикався, підперезався і пояс цупко підтягнув.
Пізнаватися, -наю́ся, -єшся, сов. в. пізна́тися, -на́юся, -єшся, гл.
1) Узнаваться, быть узнаннымъ.
2) Знакомиться, познакомиться. Як я звідтам повертався, послухайте, з ким пізнався.
Попригладжувати, -джую, -єш, гл. Пригладить (во множествѣ).
Розденчити, -чу, -чиш, гл. = розіднити.
Спаситель, -ля, м. Спаситель. Спаситель міра, І. Христосъ. Богові молились, Спасителю хрестились.
