Випроваджувати, -джую, -єш, сов. в. випровадити, -джу, -диш, гл. 1) Отправлять, отправить. Тую бабину дочку випровадив свиней напувать. Тоді випровадили його додому. 2) Провожать, проводить. Випровадь мя ко Дунаю. Вона його за ворота собаками випровадила.
Оковитка, -ки, ж. = оковита. Ум. окови́точка.
Попідпливати, -ваємо, -єте, гл. Подплыть (во множествѣ).
Попромивати, -ва́ю, -єш, гл. Промыть (во множествѣ).
Сквирк, -ку, м. Плачъ, хныканье.
Скитатися, -та́юся, -єшся, гл. Скитаться. Іване, синочку мій, де ти скитався? Нещасні ж сирітки та підуть скитатись.
Служебниця, -ці, ж. = служебка. Усіх жінок, усіх своїх гаремниць порозсилав. Осман, куди хотіли; зоставив тільки двадцятьох служебниць.
Солянка, -ки, ж.
1) Солонка.
2) Соленая вода, изъ которой вываривается соль.
3) Раст. Salicornia herbacea L.
Уваляти, -ля́ю, -єш, гл. Обмарать, обпачкать въ пыль, грязь.
Чура, -ри, м. = джура 1. То козак йому промовляє: «Чуро мій, чуро, вірний слуго!» Ой як крикнув козак Нечай на чуру малого: «Сідлай, чуро, коня мого, а собі другого».
