Допі́ро, допі́ру, нар. Теперь только, лишь только, только что. Чого я тужу, чого я нужуся? Чого я допіро плакати учуся? Радий, наче допіро народився. Повів їх до клуні і дав їм по копі: Богові копу, Петрові копу і Павлові копу, та й допіру дає їм пообідати. Ми оце допіро приїхали.
Задзеленькоті́ти, -кочу́, -ти́ш, гл. = задзеленчати. Пан виняв, дав гроші. Той кинув в кишеню, аж задзеленькотіли.
Закади́ти, -джу́, -диш, гл. 1) Закадить (о кажденіи ладономъ). 2) Задымить. Витяг з кишені гаманець з своїм тютюном і закадив махоркою.
Зашкалу́бити, -блю, -биш, гл. Сдѣлать щель, углубленіе.
Збагнітува́ти, -ту́ю, -єш, гл. Втоптать въ грязь; испортить; обезчестить. Збагнітував мою велику славу, ізняв з мене вінець мій осіянний. Нащо я його надіну, щоб збагнітувати одразу? Ну що ж з того, що ми збагнітуємо чоловіка? Ну, завдамо його в Сібір, ну, збагнітуємо його, а потім плати за його подушне, а жінка, діти...
Натечи, -чу, -че́ш, гл. = натекти.
Обчеркнути, -ся. Cм. обчіркувати, -ся.
Підволокти Cм. підволікати.
Плоскінь, -коні, ж. Дергань, замашка, мужскіе стебли конопли. Вибрала плоскінь. Тіпає плоскінь. Умер уже тоді, як плосконі брали.
Пороспалюватися, -люємося, -єтеся, гл. То-же, что и роспали́тися, но во множествѣ.
