Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

осоружний

Осоружний, -а, -е. Надоѣвшій, противный, постылый, ненавистный. Нехай вони будуть розумні, багаті й письменнійші од нашого Возного, та коли... вони мені осоружні. Котл. Н. П. 363.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 70.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОСОРУЖНИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОСОРУЖНИЙ"
Браток, -тка, м. 1) Ум. отъ брат. 2) — лісовий. Раст. Viola sylvestris Lam. ЗЮЗО. І. 141.
Жовтля́к, -ка, м. = жовтяк. Огірки-жовтляки. Грин. ІІІ. 102.
Зга́рячу нар. Сгоряча. Прости мене, я згарячу забувся. Шевч. 293.
Нагі́рній, -я, -є. Горный, находящійся на горѣ. Живе не дома він, а в замку десь нагірньому старому. К. ПС. 36.
Небіжечка, -ки, ж. Ум. отъ небіжка.  
Осиротитися, -чуся, -тишся, гл. Осиротѣть. Ой ну люлі, мале дитя, що вчора вранці уродилося, а сьогодні ввечері осиротилося. Чуб. V. 767.
Підкрадатися, -даюся, -єшся, сов. в. підкрастися, -дуся, -дешся, гл. Підкралися, щоб ізлякать. Шевч. 32. Він потихеньку туди — аж там лисичка; він підкрався, та хіп її за хвіст. Рудч. Ск. II. 10.
Регула, -ли, ж. Уставъ. По військовій регулі за се повинен він смертної кари. Стор. МПр. 28.
Хурдник, -ка, м. Помѣщеніе для хурди́, больныхъ овецъ, сдѣланное отдѣльно или отдѣленное въ общей кошарі. О. 1862. У. Кух. 29, 39. При коші, або в коші робиться хурдник для хворих овець. О. 1862. V. Кух. 30.
Шибнути, -бну́, -не́ш, гл. Однокр. в. отъ шибати. Бросить, ударить. П'яному зараз шибне у думку. О. 1862. І. 72.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ОСОРУЖНИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.