Багаття, -тя, с.
1) Огонь. Крешіть, дядьку, багаття! Велів багаття розводить... казав троянський флот спалить.
2) Горящіе угли.
3) Костеръ. Наймит роспалив багаття, повісив на вагани казанок і почав варити куліш.
Збіг м. 1) — га. Бѣглецъ, дезертиръ. 2) — гу. Бѣгство. збіг богоро́диці. Названіе дня 26 декабря.
Ліхта́рня, -ні, ж. 1) Фонарь. 2) Въ церковномъ зданіи: цилиндрическая башенка, на которой покоится глава церкви.
Підзорити, -рю, -риш, гл.
1) Замѣтить. Я її не підзорила, не можу сказати, щоб вона любила хлопців.
2) Сглазить ? Ой немає, дідусеньку, та вже і не буде: як вигнала за ворота (курчата), підзорили люде.
Підсудник, -ка, м. Подсудимый. Ваш підсудник.
Повигнивати, -ва́ю, -єш, гл. Выгнить (во многихъ мѣстахъ). Солома на хаті як повигнивала.
Сідлатий, -а, -е. О конѣ: сѣдлистый.
Старий, -а, -е. 1) Старый, ветхій, дряхлый, давній. Пек його матері, як завелося: і старе, і мале у боки взялося. Бог старий господарь. Старий завіт. 2) Употр. какъ существ. въ м. и ж. р. старий. а) Старикъ. б) Мужъ. Такъ ого обыкновенно называетъ жена, но иногда и посторонніе, обращаясь къ женѣ того, о комъ рѣчь. (Жінка) й каже: «Що ж, старий, — тобі є, поміч, а мені нема. Здорові були! А де се ваш старий? стара: а) Старуха. б) Жена. в) Валетъ трефъ при игрѣ въ хвальку. 3) Названіе медвѣдя у гуцуловъ. 4) старий день. Бѣлый день. Співають, а на дворі вже старий день. 5) стара-пані. Переносно: задница. Ум. старенький, старесенький. Упадемо матері старенькій крижем до ніг.
Торавець, -вця, м. Паршивецъ.
Трепетатися, -чу́ся, -чешся, гл. Вздрагивать, дрожать, трястись.
