Бересклет, -ту, м. Раст. Evonimus verruscous Scop.
Відливати, -ва́ю, -єш, сов. в. відлити, -діллю, -ллєш, гл. 1) Отливать, отлить. 2) Обливать, облить водою для приведенія въ чувство. Ой став козак та й з гори ся спускати, взяли дівчину водою відливати. Разів із шість Рябка водою одливали, і стільки ж раз його, одливши, знов шмагали. 3) Только сов. в. Хорошо сдѣлать. Найпервійший кравець (корсет) пошив, так і одлив під дев'ять усів.
Запоти́лишник, -ка, м. Подзатыльникъ.
Зруйнуватися, -нуюся, -єшся, гл.
1) Разрушиться, разориться. Зруйнувався зовсім будинок.
2) Разориться, потерять имущество. Пан не зруйнується, як скількись кліток поля перелітує пустирем.
Мину́щий, -а, -е. Скоропреходящій, тлѣнный. Усе тінь минуща, одна річ живуща — світ з Богом.
Насторожати, -жаю, -єш, сов. в. насторожи́ти, -жу, -жиш, гл. Настораживать, насторожить, приготовлять, приготовить къ чему-либо. насторожити ноги. Напречь ноги къ усиленному бѣгу. Ми свої ніженьки насторожали, щоб хорт не догнав.
П'ятка, -ки, ж. 1) Пятка. 2) Кучка въ пять сноповъ сложенная въ полѣ. Місцями і женці біліли, і копи вже стояли, а більш того, що п'ятки. 3) Пять гульденовъ, пять рублей (въ одной монетѣ или ассигнація). 4) Пятерка въ картахъ. 5) У пчелъ: ячейка матки, маточникъ. Бджоли у п'ятку назілки кидають. 6) Задняя часть косы около рукоятки. Cм. коса. 7) Нижній конецъ задняго столба воротъ, то-же въ дверяхъ, ходящихъ не на петляхъ. Двері на п'ятці. 8) Задняя часть ружейнаго приклада, та, которой прикладъ упирается въ землю. 9) Часть веретена. Cм. веретено 1. 10) Часть сапіни (Cм.).
Сельце, -ця, с. Ум. отъ село.
Словесний, -а, -е. Словесный. Хто з ним на прю словесну стане.
Улазитися, -жуся, -зишся, гл. Влѣзать, помѣщаться. Голова від Бога, а литка скарбова: бин скільки влазиться. В шкіру не влазишся.
