Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

хлібити

Хлібити, -блю, -биш, гл. 1) Снабжать хлѣбомъ, давать, посылать хлѣбъ. Хліби нам, Боже, щоб нам було гоже. 2) Пачкать хлѣбомъ. Не хліби ножа. 3) Льстить, угождать. А він хлібить жінці. Могил. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 401.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ХЛІБИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ХЛІБИТИ"
Боденька, -ки, ж. Ум. отъ бодня.
Давону́ти, -ну́, -не́ш, гл. Сильно давнуть. Так її давонув, мало що духу не видавив. Чуб.
Загокли́вий, -а, -е. Заикающійся.
Королівський, -а, -е. Королевскій.
Наскидати, -да́ю, -єш, гл. Набросать. Наскидали самих денежок стільки! ЗОЮР. І. 153. Як заспіваю пісень козацьких під кобзу, дак наскидають геть у шапку грошей. К. ЦН. 307.
Пановитий, -а, -е. Съ барскими замашками, привычками. Додра наче і людина була його жінка, тільки пановита дуже. О. 1861. VIII. 16. Сей чоловік не простий, щоб усе їв наше, ні, він на се дуже пановитий.
Розбесідуватися, -дуюся, -єшся, гл. Разговориться. Вх. Уг. 265.
Спокійний, -а, -е. Спокойный. Стояв він гарний та спокійний. МВ. ІІ. 27., Ум. спокійненький, спокійнесенький.
Трипутень, -тня, м. Раст. Plantago major L. Анн. 259.  
Тямити, -млю, -миш, гл. 1) Смыслить, понимать. Вчилася, та й не тямить. МВ. (О. 1862. III. 37). Коли не періг, то й не пирожися; коли не тямиш, то й не берися. Ном. № 9572. 2) Помнить. Тямитиме до нових віників. Ном. № 3645.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ХЛІБИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.