Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

хлющити

Хлющити, -щу, -щиш, гл. Отекать? Ото обмочило тебе дощем, аж хлющить.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 404.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ХЛЮЩИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ХЛЮЩИТИ"
Виборний, -а, -е. 1) Отмѣнный, отборный. Там то личко рум'янеє, ще й слова виборні. Грин. III. 163. Збірає женців та все виборнії, хлопці, дівчата та все молодії. АД. І. 81. 2) и виборний = виборовий.
Жагну́ти, -ну́, -не́ш, гл. Ужалить. Чорненьке маленьке увесь світ жагнуло (заг: блоха). Ном., стр. 295, № 149.
Ирод и ирід, -да, м. 1) Иродъ. Ирод-царь за Христом ганявся. Колядка. 2) Злодѣй. А він мене і побачив, ирод. 3) Чортъ. А ирід його відає. Ном. № 3576. З шуму став ирод-чорт. Гн. II. 217. У Шевченка повидимому въ значеніи: чортъ-змѣй. Знову люта гадина впилася в саме серце: кругом його тричі обвилася, як той ирод. Шевч.
Кубаток, -тка, м. Комъ. Желех.
Мину́лість, -лости, ж. Прошлое.
Пожарний, -а, -е. Пожарный. Так само, як смоки, роблять пожарні труби. Ком. II. 75.
Прокублити, -лю, -лиш, гл. Въ стогу сдѣлать углубленіе, подобное норѣ. У припуск теля пускаємо, воно й прокублило стіг. Конст. у.
Савити, -влю, -виш, гл. Праздновать день св. Саввы. Було не савити, не варварити, ні амбросити, але куделю було кундосити. Ном. № 4007.
Стукотати, -чу́, -тиш, гл. Стучать. Стукотить — грімотить, мов сто коней біжить.
Центаврія, -рії, ж. = центурія. ЗЮЗО. І. 122.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ХЛЮЩИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.