Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

хлющити

Хлющити, -щу, -щиш, гл. Отекать? Ото обмочило тебе дощем, аж хлющить.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 404.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ХЛЮЩИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ХЛЮЩИТИ"
Видрюкувати, -кую, -єш, гл. Побить палкой (дрючком). Ой видрюкую дуже добре за жінку. Канев. у.
Відчалюватися, -лююся, -єшся, гл. Отдѣляться, отдѣлиться. Відчалився від народу та й пішов собі геть понад берегами.
Женти́чник, -ка, м. Употребляющій въ пищу сыворотку. Вх. Зн. 17.
Невважливо нар. Невважно. Кивала головою .... невважливо, як ті, що дуже куди потішаються. МВ. (О. 1862. І. 105).
Обрепатися, -паюся, -єшся, гл. = обрепкатися.
Одновілити, -лю, -лиш, гл. = і́льнувати.
Орешт, -ту, м. = арешт 1.
Перехрещний, -а, -е. Поперечный. Лежала камінючка на тій перехрещній деревинні, що в хатніх дверіх. Новомоск. у.
Подобрішати, -шаю, -єш, гл. = подобріти.
Роспростерти, -ся. Cм. роспростирати, -ся.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ХЛЮЩИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.