Бевкати, -каю, -єш, гл.
1) Звонить раздѣльно въ одинъ колоколъ. Ходім до церкви, бо вже почали бевкати.
2) Пороть дичь, говорить чепуху. Чорт зна, що ти бевкаєш.
Виноватити, -чу, -тиш, гл. = винувати. Винуватили його архиреї. Мине виноваті, — тих виноватьте.
Відсідатися, -даюся, -єшся, сов. в. відсістися, -сядуся, -дешся, гл. Отставать, отстать коркѣ у хлѣба. Хліб відсівся.
Гилистий, -а, -е. = гіллястий.
Навкі́р и навкі́рки, нар. Наперекоръ, на зло. То мі навкір робиш.
Обзиватися, -ва́юся, -єшся, сов. в. обізватися, -звуся, -вешся, гл. Отзываться, отозваться, откликаться, откликнуться, заговорить; о животныхъ: кричать, закричать. Як зовуть, так і обзиваються. Обізвалась стара мати та на тім боці моря: «Не плач, не плач, дитя мов!» Обізвався старий батько: «Чого ждеш небого?» Обізвався в лісі пугач.
Прожати, -жну, -жне́ш, гл. Прожать.
Сівкий, -а́, -е́ 1) Сыпучій.
2) Много пространства засѣвающій (о зернѣ). Оце зерно — як мак, сівкіше, ніж пирій.
Уготовляти, -ля́ю, -єш, сов. в. уготовити, -влю, -виш, гл. Приготовлять, приготовить. Смерть младенцям вготовляє. Хліба нема в господі — хоч груди теши: треба вготовити, одвезти в млин, а шо наші жінки, як уготов їй дров, хліба, дак і мовчить.
Укопати, -ся. Cм. укопувати, -ся.
