Бусі. Дѣтск.: падать, упасть, упадешь
Відстоювати, -стоюю, -єш, сов. в. відстояти, -стою, -їш, гл. 1) Простаивать, простоять. Побравсь до церкви, одстояв службу. 2) відстояти ноги. Отъ долгаго стоянія получить отекъ ногъ. Сідайте, бо ноги відстоїте. 3) Отстаивать, отстоять, защищать, защитить. Я оце вас усе одстоював.
Вітрячок, -чка, м. Ум. отъ вітря́к.
Півострів, -рова, м. Полуостровъ. Півострів Кримський.
Полуміння, -ня, с. = полум'я. Полуміння палає.
Пучка, -ки, ж. Ум. отъ малоупотребительнаго пука (см.), но употребляется самостоятельно въ томъ-же значеніи. 1) Конецъ пальца на рукѣ, точнѣе: внутренняя часть конца пальца ка рукѣ; иногда въ значеніи: палець. З пучок та з ручок житимемо. Загнала шпичку під ніготь, а тепер пучку обриває. Пучками, та ручками, мовляв, хліб заробляємо. Я собі один одним, як пучка. Давай знімати каблучку з пучки. На одній руці пучки, та неоднакові. 2) Щепотка. Позич мені пучку соли. Ум. пучечка. Панночка, чи глянула на нас, чи ні, — простягла дві пучечки поцілувати.
Роздавання, -ня, с. Раздача.
Скіць! меж. = скік. Троянці наші чуприндирі на землю скіць! як там були.
Уздрячку нар. Въ глаза. Та й то взаочі, а не вздрячку він казав. Росердив.... за очі, а не вздрячку.
Фаркнути, -ну, -неш, гл. Вспыхнуть. Фиркне поломін хутко.
