Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

хлівчик

Хлівчик, -ка, хлівчичок, -чка, м. Ум. отъ хлів.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 402.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ХЛІВЧИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ХЛІВЧИК"
Більчок, -чка, м. = білток. Вх. Уг. 227.
Боронити, -ню́, -ниш, гл. 1) Оборонять, защищать; хранить К. ЧР. 358. В морі не втопила, од смерти боронила. Макс. (1849) 51. Предки наші славні боронили волю. К. Досв. 27. Нехай мене Бог боронить від лихої напасти. Ном. № 152. 2) Запрещать. Оженися, сину, я не бороню, та не бери вдови, бо я не велю. Чуб. V. 880. Ой прошу вас, гості милі, не бороньте того. Грин. ІІІ. 648. 3) Бороновать. Оре плугом, кіньми боронить. Чуб. V. 199.
Гарбачій, -чія, м. Рабочій изъ артели пастуховъ овецъ, завѣдывающій гарбою съ припасами, — исполняющій обязанности эконома и повара. О. 1862. V. Кух. 37.
Дідо́к, -дка́, м. 1) Старичекъ. Рудч. Ск. II. 108. Чуб. І. 155. 2) Жгуть соломы, обмотанный валом и прибиваемый по краямъ дверей отъ холода. Мнж. 179. 3) Деревянный шаръ, величиною въ куриное яйцо, употребляемый въ игрѣ, которая также называется дідок. Ив. 25. Ум. Дідо́чок. Чуб. V. 844. Задумав дідочок, задумав жениться. Н. п.
Зви́ч, -чі, ж. Обычай. Шух. І. 134.
Майсте́рія, -рії, ж. соб. Инструменты, принадлежности мастерства. У того стельмаха однії майстерії на два вози не забереш. Самих сокир п'ять чи більше либонь. Канев. у. Майстерія швецька, столярська, кравецька.
Підгірній, -я, -є. Подгорный, находящійся, живущій у горы. К. Кр. 37. Вийди, вийди, мила, з хати, ти, дівчино підгірняя. Н. п.
Поснутися, снемо́ся, -нете́ся, гл. = поснути. Я думала, що ви поснулись, аж воно й ні. Лебед. у.
Сіктися, січуся, -чешся, гл. Сѣчься. Свій з своїм січися, рубайся, а чужий не мішайся. Ном. № 9452.
Царь, -ря, м. 1) Царь. До Бога високо, а до царя далеко, а ті панки, що хтять, те й роблять. Ном. № 1237. 2)зі́лля. Раст. a) Orobus niger L. ЗЮЗО. І. 176. б) Delphinium elatum L. Драг. 31. в) Ranunculus sceleratus L. ЗЮЗО. L 133. г) Ononis hircina Jack. Вх. Зн. 77. 3)сил. Раст. Delphinium elatum L. ЗЮЗО. I. 121. Cм. царь-зілля. Ум. царик. Грин. II. 266, царько́, царьо́к. Рудч. Ск. II. 93, 95.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ХЛІВЧИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.