Відцуруватися, -руюся, -єшся, сов. в. відцуратися, -раюся, -єшся, гл. Отрекаться, отречься, отказаться отъ кого; отчуждаться. Не одну сотню років по п'ять раз вони од старої науки й словесности одцурувались. Ой чули через люде — тебе рід одцурався. Коли б пан за плуга взявся, то й світа б відцурався.
Ґирґа́чка, -ки, ж. = Ґерґавка.
Жарт, -ту, м. Шутка. З жарту і біда часом буває. Як не прийме Бог гріха за жарт, то буде шелесту багато. Смішками та жартами і одмовилась, а правди не сказала. каза́ти на жарт, жа́ртом. Говорить въ шутку, шутя. Да я жартом на вас казав, а ви справді подумали. Чи ти жартом, чи навспражки так говориш? Не в жарт. Не на шутку. Деякі тужать не в жарт. Ум. жа́ртик.
Новоження, -ня, с. Свадьба? новолуніе? Як хто хоче, щоб свірщки в хаті не водились, то... каже: Свірщки-молодці, ходіть сюди, кличе вас місяць на новоження.
Перегорнути, -ся. Cм. перегортати, -ся.
Підпис, -су, м. 1) Подпись. 2) Надпись. Там у єї на вікні підпис єсть, що вона прачка.
Розлізтися Cм. розлазитися.
Розміняти, -няю, -єш, гл. Размѣнять. Розміняє карбованця, — йде до коршми пити.
Хвильовий, -а, -е. 1) Волнообразный.
2) Минутный, скоротечный. Хвильова думка.
Цукор, -кру, м. см. цукар.
