Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

хлюпання

Хлюпання, -ня, с. Плесканіе.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 403.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ХЛЮПАННЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ХЛЮПАННЯ"
Бокшій, -шія, м. Волъ черный или сѣрый съ бѣлыми боками или бѣлый съ черными или сѣрыми боками. Желех.
Довгоши́йка, -ки, ж. Съ длинной шеей. Там така довгошийка! Як у гуски шия. Васильк. у.
Дошку́льний 1, -а́, -е́. = дошкульний. Нагачєка-доротяночка не вельми дошкулька: де ударить та по тілі, — розсядеться шкурка. Рк. Макс.
Забринжа́ти, -жу́, -жи́ш, гл. Зажужжать. Кулька забринжала. Федьк.
Зачи́ркати, -каю, -єш, гл. Зачирикать. Соловейко защебетав, залящав, зачиркав. Кв. І. 29.
Ззі́сти, ззім, ззіси́, гл. Съѣсть. Адам ззів кисличку, а у нас оскома на зубах. Ном. № 125.
Квачик, -ка, м. Ум. отъ квач. 1) Мазилочка. 2) Кисточка (для мазанія).
Можновла́дський, -а, -е. = можновладницький.
Овечка, -ки, ж. 1) Ум. отъ вівця. 2) Мокрица, Oniscus murarius. Вх. Лем. 441.
Таляпанина, -ни, ж. 1) Занятіе, возня съ чѣмъ либо жидкимъ. Шейк. 2) Пачкотня. Не люблю тої таляпанини коло хати. Шейк.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ХЛЮПАННЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.