Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

хлюпання

Хлюпання, -ня, с. Плесканіе.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 403.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ХЛЮПАННЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ХЛЮПАННЯ"
Білш и пр. = Більш и пр.
Воронняччя, -чя, с. соб. = вороння. А на клятого так сідає галіч, воронняччя. Рудч. Ск. II. 74.
Навсто́ячки нар. Стоя, въ стоячемъ положеніи. Мнж. 154.
Підпомагач, -ча, м. Помощникъ. Борз. у. К. Кр. 25.
Пообсівати, -ва́ю, -єш, гл. Обсѣять (во множествѣ).
Пороздлубувати, -бую, -єш, гл. То-же, что и роздлубати, но во множествѣ.
Сінце, -ця в., Ум. отъ сіно.
Стружка, -ки, ж. 1) Стружка (дерева, глины). Вас. 178. 2) У гребенщиковъ: родъ верстата для чистки роговыхъ пластинокъ. Вас. 164. Ум. стружечка.
Укутати, -ся. Cм. укутувати, -ся.
Чубанина, -ни, ж. Первоначально: тасканіе другъ друга за волоси, а затѣмъ и вообще драка. Велика була чубанина навкулачках. ЗОЮР. І. 146.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ХЛЮПАННЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.