Бабе́га, -ги, ж. Бабище. Ув. отъ ба́ба.
Забу́дько, -ка, м. Забывчивый человѣкъ. Який же з тебе забудько, хлопче.
Знижатися, -жаюся, -єшся, сов. в. знизитися, -жуся, -вишся, гл.
1) Понижаться, понизиться. Горо моя, горо, то єсь ся знижала.
2) Унижаться, унизиться.
Зозла нар. Сердито, зло. На слуги свої, на турки, на яничари зозла гукає.
Пара, -ри, ж. 1) Паръ; дыханіе. Пара перероблюється на краплі. За парою і світа не бачить. ні пари з уст. Ни слова не говоря. А він мовчить, ні пари з уст. Вона все ходить, з уст ні пари. 2) Пара, два. Ой на тобі пару волів лисих. 3) Чета, пара. Ой викопай, мати, глибокую яму, та поховай, мати, сю славную пару. 4) Пара, подходящій, похожій предметъ. Кінь волові не пара. Ой ти, козаче! що ти думаєш-гадаєш? Чому не женишся, собі пари не шукаєш? Тілько ж мені пари, що оченьки карі, тілько ж мені до любови, що чорнії брови. 5) Женихъ и невѣста по отношенію другъ къ другу. Спитай Бога, чи діжду я, чи не діжду пари. Що весілля, доню моя? А де ж твоя пара? 6) до пари бути. Подъ пару быть, парой быть, подъ стать быть. Питаю, за кого вона думає. — За Семена Палія. — Ох, дитино моя, чи то ж до пари? кажу. — До пари, до любої вподоби! — одкаже мені гордо. Не до пари голубоньці горобець. до пари брати, давати, класти і т. и. Четное число предметовъ брать, давать, класть и пр. Під курку треба підкладати яєць не до пари: або одинадцятеро, або тринадцятеро. 7) бути в парі. Быть мужемъ и женою. Не будем ми, серце, в парі, душа моя чує. Сімсот овець дам з кошари, аби з ляшком була в парі. Ум. парка, паронька, парочка. Голубів парка. Що дівчина та козак, — кажуть люде, — парка.
Повиснути, -ну, -неш, гл. Повиснуть; повѣситься. Маруся так і повисла йому на шию. Чи вмреш, чи повиснеш — раз мати вродила.
Помівка, -ки, ж. = помовка. Це в нас така помівка.
Ряботиння, -ня, с.
1) Слѣды отъ оспы на, лицѣ.
2) Рыжіе пятна на кожѣ рыжихъ людей; пятна на лицѣ беременной женщины.
Узоряти, -ряє, гл. безл. Свѣтать. взоря́ло. Разсвѣло. Коби било не взоряло, щі би било дівча спало.
Чубаєчка, -ки, ж. Ум. отъ чубайка.
