Горли́, -лі́в, м. мн. (= Орли). Названіе узора въ вышивкѣ.
Зукрасити Cм. зукрашати.
Коротенько нар. 1) Коротко. 2) Кратко. Скажемо хоч коротенько, з яких частин вода складається.
Кухня, -ні, ж. Кухня. Жаба кричить, верещить, а кухарь на рожні її да кухні тащить. У кухні неначе пекло яке палам).
Нестак нар. Не столько; не такъ то. Нестак то зробив, а що втомився.
Пітися, -деться, гл. безл. Случиться, выпасть на долю, пойти къ чему. Чи воно вже кому так підеться на смерть, на причину? Мені молодій на горе пішлося.
Приставати, -таю, -єш, сов. в. пристати, -тану, -неш, гл. 1) Приставать, пристать, причалить. 2) Присоединяться, присоединиться; пристать. Та й ні до кого не пристає, і до себе не приймає. Ой ти, туго, ой ти, журбо, не пристань до мене. З яким пристаєш, сам таким стаєш. Чернець остався у тій церкві Богу молиться. Почали люде туди ходить, приставать у віру, він їх навчає. пристати у прийми. Cм. прийми. 3) Приставать, пристать, прилипнуть. Багатий брат вимазав у середині. кружку медом, шоб пристало те, шо міритимуть. 4) Быть къ лицу, идти; подходить. Пристало, як свині наритники. Не ж тобі, Марусю, не сподоба, — не пристав чепець до лоба. Ні до кого не пристає так ота приповість..., як до подолян. 5) Быть пригоднымъ. Пісна страва не пристає так до живота, як скоромна. 6) Уставать, устать до невозможности работать, идти; выбиваться, выбиться изъ силъ. Моєму миленькому волики пристали. Ой став коник приставати. 7) Соглашаться, согласиться. Чи пристаєш, Бондарівно, з нашим паном жити? Ні, я на такий суд не пристану! Довго пані-матка не приставала віддати Масю в науку. 8) пристає, пристало серце до... Любить, полюбить кого. Пристало серденько моє до твого. Ой до стидкого, ой до бридкого серденько не пристане. 9) Останавливаться, остановиться. Пристав трохи на тому слові, а далі знову повідає.
Унаслідувати, -дую, -єш, гл. Унаслѣдовать. Кого Бог благословляє, унаслідує той землю.
Уста и вуста, уст и вуст, с. мн. Губы, уста. Утри мої смажнії уста, а сахарнії і сам утру. Сей народ устами мене шанує. у ко́го в руках, у того й в устах. При потчиваніи гостя напиткомь отвѣтъ гостя хозяину, означающій желаніе, чтобы хозяинъ выпилъ первый. і крихти в устах не було́. Ничего не ѣлъ. А я нині і кришечки хліба в устах не мав. золоті у тебе уста. Какъ ты хорошо, красиво говорить. з уст ні пари. Молчитъ, но говоритъ ни слова. Вона все ходить, з уст ні пари. Ум. устонока(ки́), устка, усточка(ки). З чистих усток 'но словенько. Шкода ж моїх красних усток.
Шебенути, -ну, -неш, гл. Пырнуть. Як шебенув його ножем.
