Бранець, -нця, м.
1) Плѣнникъ, военноплѣнный.
2) Рекрутъ. Бранець на стойці.
3) Нанятый человѣкъ для выдергиванія конопли; чаще во мн. ч. бранці.
Головатий, -а, -е. 1) Съ большой головой, головастый. Такий здоровенний, головатий, банькатий, з закорюченим носом. Чужі діти череваті й головаті і багацько їдять, а вже мої — як паненята.
2) О растеніяхъ: съ большой головкой, кочнемъ. Капуста головата. (Мак) поріс такий головатий.
3) Умный, разумный. Козарлюга дуже ручий, жвавий, головатий.
4) — батько, — та мати. Cм. батько, мати.
5) — круг. Гончарный кругъ извѣстной конструкціи. Cм. круг 11.
Кляння, -ня, с. Брань.
На-про́весні, нар. Въ началѣ весны.
Подовж нар. = подовш. Пішла бідна вдова подовж улонькою.
Подуга, -ги, ж. Побѣда. Встрѣчено у Кулиша. Льону димуючого не потушить, доки не доведе суду до подуги.
Поконвічний, -а, -е. Извѣчный. Поконвічні високі Карпати.
Поохкати, -каю, -єш, гл. Поохать.
Ромпасовий, -а, -е. О сапогѣ: съ двойной подошвой.
Фик, -ка, м. Неблаговоспитанная дубина.
