Грома́да, -ди, ж. Общество равноправныхъ лицъ, міръ, собраніе, мірская сходка. Громада — великий чоловік. Дай, Боже, щоб ти тихенько гомонів, а громада б тебе слухала. Добре речеш, тільки в громаду не беруть. Не хотілось в снігу, в лісі, козацьку громаду з булавами, з бунчуками збірать на пораду. Слухайте ж, панове громадо! По селу люде громадою ходять та когось, мабуть, б'ють, бо дуже кричать. Турки село грабували, громадами людей гнали. Ум. Грома́дка, грома́донька. Грома́дочка.
Ґуна́дза, -зи, ж. 1) Большая шишка. 2) Шарообразный свертокъ.
Затарасува́тися, -су́юся, -єшся, гл. Увязнуть въ грязи. Оттут їхала пані у кареті та як затарасувалась у багні, то насилочку двома парами волів витягли.
Кавсікнути, -кну, -неш, гл. Умереть.
Капцювати, -цю́ю, -єш, гл. сніг капцю́є. Снѣгъ идетъ большими хлопьями.
Кокошка, -ки, ж.
1) Курица.
2) — зелена, зеленоно́га. пт. Gallinula chloropus. Ой на горі, на горі кукала кокошка. Гей во моєм городчику зелена кокошка.
Косарювати, -рю́ю, -єш, гл. Быть косцемъ. Ми з Петром косарюємо вдвох.
Обмиватися, -ва́юся, -єшся, сов. в. обмитися, -миюся, -єшся, гл. Обмываться, обмыться, омываться, омыться.
Одинчик, -ка, оди́нчичок, -чка, м. Ум. отъ одинець.
Похухати, -хаю, -єш, гл. = похукати.