Апо́стольство, -ва, с. 1) Апостольство. Апостольство любови до ближнього доходило в ній до ентузиязму. 2) соб.: апостолы. Вельми часто посилав листи до українського апостольства.
Виблудитися, -джуся, -дишся, гл. Заблудившись, найти потомъ дорогу. Насилу виблудивсь таки з лісу.
Знайдух, -ха, м. = знайда.
Криця, -ці, ж. Чистая сталь. Роблять дзеркала з міді, срібла, криці, а то й золоті роблять. Ком. II. 43. Криця — не лошиця! пів корня ззість, а мірки не довезе. Иногда криця употребляется вм. кресало. Взяв губку та крицю, креснув і викресав.
Повчитися, -вчуся, -вчишся, гл.
1) Поучиться. От же взявся танцювати, та може й не вмію! Повчитись було у кривого Хоми.
2) Только во мн. ч. Научиться (о многихъ). Сами з себе письменства повчились
Позакрашувати 2, -шую, -єш, гл. Украсить (многое).
Рівно нар.
1) Ровно, гладко. Чи так у вас, як у нас всюди полем рівно? Рівно — хоть покотись.
2) Ровно, прямо. Ой у полі на чистім роздоллі там стояло рівно два дубочки.
3) Равно, одинаково. Що вбогий, що багатий — у Бога все рівно.
4) Въ уровень. Рости, хмелю, над водою рівно з тичиною. Ум. рівненько, рівнесенько.
Свитина, -ни, ж. = свита. Шапка чорна, шапка чорна, а свитина біла. Ум. свитинка, свитиночка. У латаній свитиночці, на плечах торбина, в руці ціпок....
Спасівський, -а, -е. Бывающій въ успенскій постъ. Швидко висохла вона (хата) на гарячому спасівському сонці.
Сухий, -а, -е. 1) Сухой. Кобила рушила сама на сухе. Сухий, як перець. Сухий дуб. 2) Сухой, бездождный. Сухий марець, мокрий май, — буде жито, коби гай. 3) О человѣкѣ: сухощавый, изсохшій. Ще й досі не вмерла, але вже така суха стала.... що й страшно на єї глянуть. 4) сухе по́ле. Не унавоженное поле. 5) сухо́го дуба везти. Говорить напраслину. . — четверг. Послѣдній четвергъ передъ Петровымъ постомъ. Ум. сухенький, сухесенький. Сухенький, маленький москалик.
