Боргувати, -гую, -єш, гл.
1) Давать въ долгъ; кредитовать. Як станеш усім боргувати, ?по прийдеться без сорочки ходити. Сидить багач та й дивує, що убогому жид боргує.
2) Брать въ долгъ. Пішов чумак до жидівки боргувати мед, горівку.
Вистояти, -ся. Cм. вистоювати, -ся.
Ворожбитенко, -ка, м. Сынъ колдуна.
Зґрунтува́ти, -ту́ю, -єш, гл. Достать дно. Місця того ніхто не зґрунтує.
Зозулин, -на, -не. 1) Кукушкинъ.
2) Раст. а) зозулині рушнички. Listera ovata В. б) — сльози. Listera ovata В. Orchis militaris L. в) — черевички. Раст.? г) — чоботи. Раст. Orchis ustulata.
Павурка, -ки, ж. = павуриця = павичка.
Подурити, -рю́, -риш, гл. Лиш най хоть подурить, що мня любить... я повірю.
Пробесідувати, -дую, -єш, гл. Проговорить, сказать. Кріль пробесідував до Петра: «Што ж ти потребуєш, хлопку?»
Свавільство, -ва, с. Своевольничество.
Щипапіча, щипипіча, -чі, ж. = щипак 2.