Викрут, -ту, м. Уловка, увертка. Хто має викрути, не піде в некрути.
Горі́ти, -рю́, -ри́ш, гл. 1) Горѣть. Коли Бог не годить, то й огонь не горить. Без підпалу й дрова не горять. Гори́ть, як сліпи́й ди́виться, — совсѣмъ не горитъ. Як мо́кре гори́ть. Плохо, вяло идетъ работа., дѣло. Шку́ра гори́ть (на кому). Горячій, непосѣдливый (кто). 2) Быть въ жару, имѣть повышенную температуру (о больномъ). Болітимеш, горітимеш, смерти бажатимеш. 3) Блестѣть, горѣть. Погас місяць, горить сонце. Базари, де військо, як море червоне, перед бунчуками бувало горить. Надо мною з своєю божою красою гориш ти, зоренько моя. 4) Пылать желаніемъ, сильно желать чего. До кужіля рука болить, до горілки душа горить. 5) Горю́-горю́ пень. Присловье въ игрѣ въ щітки.
Жура́ 2, -ри́, ж. = журба. Мамі на журу взяли сина у москалі. Мислять люде, що я не журуся, а я таку журу маю — лиш не подаюся. Ум. жу́рка.
Завіта́ти, -та́ю, -єш, гл. Посѣтить, зайти. Люде, бачивши, що вони нікуди не завітають, також одступились од них.
Крілик, -ка, м. = кропив'янка. Cм. кріль 2.
Огрядненький, -а, -е., Ум. отъ огрядний.
Оздоровлятися, -ля́юся, -єшся, сов. в. оздоровитися, -влю́ся, -вишся, гл. Выздоравливать, выздоровѣть. Тобі (молодикові) виповняться, а нам оздоровляться.
Підкопування, -ня, с. Подкапываніе.
Потяжкий, -а, -е. Тяжеловатый.
Прищеплювати, -люю, -єш, сов. в. прищепити, -плю́, -пиш, гл. Прививать, привить. Прищепив яблуню. Щепій прищепив віспу. Католицькі пани з нашими перевертнями усиловувались унію на Вкраїні прищепити.
