Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

довіритися

Дові́ритися, -рюся, -ришся, гл. Навѣрное узнать. Так от батько вже довіривсь, хоч люде й кажуть, що нема. Грин. І. 32.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 403.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДОВІРИТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДОВІРИТИСЯ"
Білогрудчик, -ка, м. Ум. отъ білогрудець.
Відзначати, -ча́ю, -єш, сов. в. відзначити, -чу, -чиш, гл. Отмѣчать, отмѣтить.
Кімля, -лі, ж. Сѣтка для ловли рыбы. Желех. и Лебед. у.
Кракун, -на, м. Воронъ. Вх. Зн. 29.
Крутарь, -ря́, м. = крутій. Хотин. у. Вх. Зн. 30.
Маму́нечка, -ки, ж. Ум. отъ мама.
Пиркатий, -а, -е. Съ рогами, поднятыми вверхъ.
Плиг II, -гу, м. Прыжокъ. з пли́гу збитися. Сбиться съ толку, спутаться. Еней од страху з плигу збився. Котл. Ен. II. 30.
Привільний, -а, -е. Привольный.
Роспурхатися, -хаюся, -єшся, гл. Распорхаться. Як пішов горобчик танцювати — роспурхався, розцвіркався. Грин. III. 663.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДОВІРИТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.