Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

довіритися

Дові́ритися, -рюся, -ришся, гл. Навѣрное узнать. Так от батько вже довіривсь, хоч люде й кажуть, що нема. Грин. І. 32.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 403.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДОВІРИТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДОВІРИТИСЯ"
Налютува́тися, -ту́юся, -єшся, гл. Назлобствоваться.
Орендувати, -ду́ю, -є́ш, гл. Арендовать.
Пилюжина, -ни, ж. Пылинка. Ум. пилюжи́нка. І пилюжинки нема, — так чисто. Конст. у.
Подереча, -чі, ж. Поборы; подать, налоги. Черниг. г. КС. 1882. IX. 568.  
Понапорювати, -рюємо, -єте, гл. То-же, что и напороти, но о многихъ. Понапорювавши гороху повні пазухи, ідуть собі, горох їдять. Св. Л. 140.
Пупер, -пра, м. = пупець 3. Вх. Лем. 459. Ум. пуприк.
Роздзявляти, -ля́ю, -єш, сов. в. роздзявити, -влю, -виш, гл. Разѣвать, разинуть, раскрыть (ротъ). Мовчи, невістко, не роздзявляй губи. Чуб. Роздзяв уста смажні, я тобі їх сповню. К. Псал. 190. Ганна побачила через тин барбосову морду з роздзявленим ротом, з вишкириними зубами. Левиц. І. 31.
Роздякуватися, -куюся, -єшся, гл. Разсыпаться въ благодарностяхъ.
Хурбет, -та, м. Крайній бѣднякъ? Жидові тілько самі багатирі та хурбети й не винні. О. 1862. І. 73. Так се ти, поганий хурбет, наймит, будеш мені перебивати, будеш з мене сміятись? О. 1862. VIII. 9.
Числитися, -люся, -лишся, гл. Считаться.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДОВІРИТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.