Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

довіритися

Дові́ритися, -рюся, -ришся, гл. Навѣрное узнать. Так от батько вже довіривсь, хоч люде й кажуть, що нема. Грин. І. 32.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 403.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДОВІРИТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДОВІРИТИСЯ"
Бревкати, -каю, -єш, гл. Жрать. Желех.
Запльо́вувати, -вую, -єш, сов. в. заплюва́ти, -люю́, є́ш, гл. Заплевывать, заплевать.
Пилюка, -ки, ж. = пилюга.
Попортяний, -а, -е. = портяний. Гол. Од. 55.
Провалити, -ся. Cм. провалювати, -ся.  
Смуткувати, -ку́ю, -єш, гл. Грустить. ЛВ. ІІ. 10. Смуткувала Марина осінь, смуткувала й зіму. Левиц. І. 32.
Судище, -ща, с. Судилище. Пилат сів на судищі. Єв. І. XIX. 13.
Тузати, -заю, -єш, гл. Бить, тузить.
Чупринка, чупринонька, чуприночка, -ки, ж. Ум. отъ чуприна.
Штудерно нар. 1) Хитро. 2) Замысловато, искусно. Завивають голову штудерно і мудро білою переміткою. Шух. І. 132.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДОВІРИТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.