Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

догнивати

Догнива́ти, -ва́ю, -єш, сов. в. догни́ти, -нию́, -є́ш, гл. Догнивать, догнить. Над ним і хрест зогнувшися стоїть, догниває. Млр. л. сб. 96.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 407.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДОГНИВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДОГНИВАТИ"
Бабчин, -на, -не. Принадлежащій бабці, относящійся къ ней. Желех.
Вистрашати, -шаю, -єш, сов. в. вистрашити, -шу, -шиш, гл. Выгонять, выгнать, напугавъ.
Відсіль, відсіля, нар. Отсюда. Комусь буде тяжко важко, як я піду відсіль. Н. п. Недалеко відсіля спасається пустельник. Стор. І. 106.
Жони́х, -ха, м. = жених.
Загуме́ння, -ня́, с. Мѣсто за гумномъ. Там на загуменню тополя стояла. Гол. І. 285.
Застроми́ти, -млю́, -ми́ш, гл. Воткнуть, вонзить. Застромили ножа у стіл. Рудч. Ск. І. 148. Змій перекинувся голкою. Вона взяла, застромила його в стіну. Рудч. Ск. І. 22. Та виломлю калинову вітку, та застромлю за білу намітку. Мет. 234.
Пообвертати, -та́ю, -єш, гл. = пообгортати.
Поругатися, -га́юся, -єшся, гл.ким. Надругаться, поиздѣваться надъ кѣмъ. Як прийде бідний, як ним ся поругают, а як прийде богач..., як їго шануют. Гн. І. 60.
Трошечки нар. Ум. отъ трохи.
Чоник, -ка, м. = човник 2. МУЕ. ІІІ. 25.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДОГНИВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.