Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

доглядати

Догляда́ти, -да́ю, -єш, сов. в. догля́діти, -джу, -диш и догля́нути, -ну, -неш, гл. Присматривать, присмотрѣть; надзирать, стеречь; заботиться, позаботиться о чемъ. Будеш ти в мене хату помішати, малих діток доглядати. Мет. 346. Господи моєї доглядає Елизар із Дамаска. Св. П. І. кн. М. XV. 2. Нащо вас кохав я, нащо доглядав? Шевч. 3. І я цілу ніч не спала та його доглядала, та й не доглянула: побіг мов божевільний. Рудч. Ск. ІІ. 152. Дітки дрібненькі, — треба його доглядіти. Хата. 102. Де оком не доглянеш, там калиткою доплатиш. Ном. № 9969. Догляда́ти душі, догляда́ти сме́рти. Присматривать за умирающимъ и совершать все въ этомъ случаѣ необходимое. Ой я буду, брате, в степу помірати, та нікому буде, брате, смерти доглядати. Мет. 447. Занедужав чумаченько, задумав умерти, та нікому чумакові доглядати смерти. Мет. 458. Ой не дай же, Боже, в поході умерти, там нікому доглянути жовнірської смерти. Чуб. V. 1006.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 407.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДОГЛЯДАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДОГЛЯДАТИ"
А́кати, -каю, -єш, гл. Часто повторять меж. а.
Випроваджувати, -джую, -єш, сов. в. випровадити, -джу, -диш, гл. 1) Отправлять, отправить. Тую бабину дочку випровадив свиней напувать. ЗОЮР. II. 12. Тоді випровадили його додому. Рудч. Ск. І. 95. 2) Провожать, проводить. Випровадь мя ко Дунаю. Гол. І. 84. Вона його за ворота собаками випровадила. Мет. 115.
Воздухоплав, -ву, м. Аэростатъ. Аеростат.... по нашому краще назвати воздухоплавом. Ком. ІІ. 15.
Ма́сляниця, -ці, ж. = масниця. Масляниня — баламутка: обіщала масла й сиру та не хутко. Ном. № 526.
Молошня́к, -ка́, м. Лошонокъ или теленокъ и вообще молодое животное, во время питанія молокомъ матери. Зміев. у.
Натура, -ри, ж. 1) Природа. Вовча натура тягне до лісу. Чуб. І. 239. 2) Натура, характеръ. Гарний хлопець на натуру, гарно грав на бандуру. Н. п. Нехай сердиться, коли в його така сердита натура. Шевч. (О. 1862. VI. 17). Перестану вже жінки слухать, покажу натуру. ЗОЮР. II. 95. Не змагаюсь із матіррю, хоч що мені каже, а все знаю і роблю собі мовчки. Не показую натури, а її в мене стільки, як у них обох. Г. Барв. 283. 3) у натурі. Наяву. — Чи це вам так снилось? — Еге, снилось! — у натурі! Любеч. Ум. натуронька. Таку собі, моя мила, натуроньку маю, що як сяду близько тебе, то все забуваю. Мет. 64.
Невважний, -а, -е. Невнимательный.
Повідгризати, -за́ю, -єш, гл. Отгрызть (во множествѣ).
Попомучитися, -мучуся, -чишся, гл. Помучиться. Нехай трохи попомучиться. Драг. 346.
Чирч, -ча, м. = черкач. Вх. Лем. 483.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДОГЛЯДАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.