Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

доганець

Догане́ць, -нця́, м. Ум. отъ II. Доган.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 406.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДОГАНЕЦЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДОГАНЕЦЬ"
Випускати, -каю, -єш, сов. в. випустити, -щу, -стиш, гл. 1) Выпускать, выпустить, отпускать, отпустить. Суд не заклика, та й не випуска. Ном. № 7372. То буду я до темниці прихождати, темницю відмикати, вас всіх, бідних невольників, на волю випускати. АД. І. 232. Так не випустять, не почастувавши. Г. Барв. 186. 2) Выставлять, выставить, высовывать, высунуть. Морське чудерство одну губу випустило. Мнж. 35. Стьонжку з сорочки червону випустить. Г. Барв. 103.
Гарнісінько нар. Очень хорошо, очень красиво. Господи, як гарнісінько та веселісінько було. О. 1862. IX. ІІІ.
Гаряч 2, -ча, -че Краткая форма отъ гарячий. Лучче мені, моя мати, гаряч камінь їсти. Чуб.
Глушник, -ка, м. Раст. = глушиця. Вх. Пч. ІІ. 32.
До́брий, -а, -е. 1) Добрый, благой. Дуже се добре діло. Добре словом до його озивався. Лихий доброму попсує. Ном. № 5983. Говорить добрее. Ном. № 5829. 2) Добрый, отличающійся добротой (о человѣкѣ). Добрий дуже чоловік: кожному запоможе, пособить. Будь для того, мати, добра, що я полюбила. Метл. 3) Хорошій. Він добрий був син і щирий козак. К. ЧР. 234. Темного лугу калина, доброго роду дитина. Н. п. 4) Хорошій, доброкачественный. Кожне дерево, що не дає доброго овощу зрубують та й в огонь кидають. Єв. Л. ІІІ. 9. Добрі чоботи. Добра горілка. 5) Искусный. Злодіяка був добрий. Кв. II. 193. Добрий з його коваль. 6) Вкусный. Та й сирівець добрий, — аж губи злипаються. Полт. І того, було, не їсть, і того не п'є. Все хотілося їй ласенького та добренького. Левиц. Пов. 113. Доброго борщу наварила, — в смак попоїв. 7) Благопріятный (о времени). Ой добрая ж годинонька, не цуралась родинонька. Н. п. В недобру час-годину почав се. 8) Порядочныхъ размѣровъ, большой. Цей кухлик з добру діжку. Гайку, гайку, дай гриба й бабку! Сироїжку з добру діжку, красноголовця з доброго молодця. Ном. № 370. 9) Добри́-вечір! (привѣтствіе) Добрый вечерь! Ой прийшов він під віконце, добри-вечір, серце! Чуб. III. 154. 10) Добри́-день! (привѣт.) Добраго дня! Добраго утра! Добри-день же, тату, в хату. Шевч. 129. Дава́ти на добри́-день. Здороваться, желать добраго утра. Шапку зняти, на добри-день дати. Уман. у. По воду йде, добридень дає, з водою йде, жалю завдає. Бал. 98. 11) Добри-до́світок! Добраго утра! Привѣтствіе, употребляемое только раннимъ утромъ, на разсвѣтѣ. Основа. 1861. 51. Сам. 148. 12) До́бре мило. Всякое туалетное мыло. Лебедин. у. 13) До́бре нами́сто. Кораловыя мониста. Чуб. VII. 426. Усі груди так і обнизані добрим намистом з червінцями. Кв. І. 6. 14) Добра́ніч, на добра́-ніч. Доброй ночи, спокойной ночи. Ой добра-ніч, широкеє поле, жито ядренеє. Мет. 322. На добра-ніч, усі блохи на ніч! Спать до півночі витріщивши очі. Ном. (Шутка). 15) До́брий ро́зум. Здравый смыслъ. Да хоч хожу пізнесенько, — добрий розум маю: ой я ж тому ледачому віри не доймаю. Чуб. ІІІ. 141. Держи сама розум добрий в своїй головонці. Метл. 16) До́брого здоро́в'я зи́чу (жи́чу). Желаю здравствовать. Боярину, красний паничу! Доброго здоров'я жичу. Мет. 202. Доброго здоров'ячка, пані! Ном. №6417. 17) З до́брого ди́ва. Ни съ того, ни съ сего, на здорово живешь. Вилаяв ні з доброго дива. Васильк. у., Ум. Добре́нький, добре́сенький, добрі́ненький. Чоботи ще добрісенькі. Н. Вол. у.
Личма́н, -на, м. 1) Старшій пастухъ, чаще: старшій пастухъ овецъ. О. 1862. X. 45. Як череді без личмана, так козакам без гетьмана. Ном. № 752. Змалечку біля овець. Ось уже років з двадцять, як личманом. 2) Жетонъ, крупное металлическое украшеніе, носимое женщинами на шеѣ. 3) Оплеуха. Дав му личмана. Вх. Зн. 33.
Ми́йниця, -ці, ж. Умывальникъ, умывальный тазъ. Желех.
Обмежувати, -жую, -єш, сов. в. обмежити, -жу, -жиш, гл. Проводить, провести межу вокругъ, обмежевать, ограничивать, ограничить.
Плавок, -вка, м. 1) Ум. отъ плав. 2) Слѣдъ отъ плывущей птицы. Пливе утінка з утенятами на море ночувати, а за ею, єю сив селезень у плавки упливає... Ішла Маруся із дівочками на гору погуляти, а за ею, єю молодий Юронько у слідки уступає. Мет. 157.
Потрішки нар. Ум. отъ потроху.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДОГАНЕЦЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.