Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

довільний

Дові́льний, -а, -е. 1) Довольный. Я довільний вашим словом, кохані судці. Н. Вол. у. 2) Доступный для пользованія каждому. — «Чи можно з цієї криниці коня напоїти?» — Чому ж, не можно: вода довільня. Харьк. 3) Имѣющійся въ достаточномъ количествѣ. Довільні дрова у нас. Харьк. у. 4) Произвольный.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 403.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДОВІЛЬНИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДОВІЛЬНИЙ"
Бойчак, -ка, м. ? Да якийсь бойчак загилив кизяк, вліпив кизяком, аж ґудзь під оком. Грин. ІІІ. 54.
Забуті́ти, -чу́, -ти́ш, гл. Загудѣть. Загудів, забутів сивий голубонько по зеленій ліщині. Гол. І. 131.
Зоряво нар. = зоряно. На небі зоряно, і золотим серпом підбився молодик угору по над хмарки. К. Дз. 141.
Кіска, -ки, ж. Ум. отъ коса. 1) Употребляется какъ уменьшительное въ указанныхъ при словѣ коса значеніяхъ, преимущ. 1 и 2. Дівки гуляють, кісками мають. Грин. III. 85. 2) Ножъ изъ куска косы; употребляется какъ обыкновенный ножъ, а иногда служить и вмѣсто бритвы. Пороблю було кіскою колеса млинові і п'ятірні, точнісінько, як у млині. Левиц. І. 102. 3) Родъ огорожи изъ хворосту. О. 1861. XI. Свидн. 63. О. 1862. V. Кух. 38. 4) Въ гуцульскихъ хатахъ вѣшаютъ, въ видѣ украшенія подъ образами соединенные попарно початки кукурузы, для чего покрывающіе ихъ листья сплетаются въ кіску. Шух. І. 100. 5) Родъ вышивки. Шух. І. 157, 158.  
Ломи́ти, -млю, -миш, гл. 1) Ломать. Вітер віє, гілля ломить. Грин. III. 319. Дурень і м'яло ломить. Ном. № ЗОЗО. А милая по милому білі ручки ломить. Чуб. V. 265. Рядомъ встрѣчаются и слѣдующія формы: Ходить дівка по бережку, білі руки ломле. Мет. 18. Катря аж білі руки ламле. МВ. ІІ. 13. Сила ламле вже трухле дерево. К. Гр. Кв. XXXIII. Употребляются и формы: Ламніте ( = ломіте). Грин. III. 540. Мати ламнить паляниці, кладе на стіл. Грин. III. 453. 2) О водѣ: размывать. Тиха вода береги ломить. Ном. № 1096. 3) Ломить, производить ломоту. У мене ломить спину.
Мочарува́тий, -а, -е. О почвѣ: болотистый, мокрый. Мочарувате поле. Камен. у.
Негожий, -а, -е. Негодный, нехорошій. Ой негожа в кутку вода. Чуб. V. 58. На тобі, небоже, що мені негоже. Ном. № 4779.
Повідтинати, -ка́ю, -єш, гл. Откупорить (во множествѣ).
Убрання, -ня, с. 1) Одежда; платье. Чи бачиш, як ми обідрались? убраннє, постоли порвались. Котл. Ен. І. 17. Чого чорт плаче? — що панам убрання не настаче. Ном. № 1141 (одм.). Ішла вона в білім як сніг убранні. Стор. МПр. 76. Поздирали з неї дорогі коралі і бекешу, і все гарне вбрання: і чоботи червоні, і спідницю, і хустку. Рудч. Ск. І. 209. 2) Брюки, штаны. Угорск. и Гуц. Гол. Од. 66. 82. Ум. убраннячко.
Шпаківня, -ні, ж. 1) Клѣтка для скворца, скворешница. Желех. То же съ ударомъ на послѣднемъ слогѣ. Херс. г. 2) Тюрма, казематъ. ЗОЮР. І. 74.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДОВІЛЬНИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.