Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

відпроваження

Відпроваження, -ня, с. Провожаніе.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 225.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДПРОВАЖЕННЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДПРОВАЖЕННЯ"
Аґу́! Аґу́сі! меж. Ласкательное обращеніе къ маленькимъ, преимущественно груднымъ дѣтямъ. Аґу, Івасю, аґу, не плач!
Бурмистрівна, -ни, ж. Дочь бургомистра.
Діжкови́й, -а́, -е́. Относящійся къ кадкѣ.
Затопта́ти Cм. затоптувати.
Каменюка, -ки, ж. = камінюка. Якби мені попалась каменюка. Кв.
Скаргуватися, -гуюся, -єшся, гл. = скаржитися. Перед Богом вовк скаргувався. Гн. II. 225.
Стрибайчик, -ка, м. Прыгунъ. Эпитетъ зайца. Вх. Пч. II. 6. Ум. стрибайчичок.
Торбанистий, -того, м. = торбаниста.
Унученька, -ки, ж. Ум. отъ унука.
Шлярка, -ки, ж. Оборка. Подольск. г.; Гол. Од. 20; Св. Л. 3.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВІДПРОВАЖЕННЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.