Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

відпрягати

Відпрягати, -гаю, -єш, сов. в. відпрягти, -жу, -жеш, гл. Отпрягать, отпречь. Відпрягли коней. Стор. II. 97.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 225.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДПРЯГАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДПРЯГАТИ"
Виступка, -ки = покритка. Вх. Зн. 7.
Марципа́н, -ну, м. Родъ пирожнаго. Обійдеться циганське весілля і без марципанів. Чуб. І. 300.
Одержуватися, -жуюся, -єшся, сов. в. одержатися, -жуся, -жишся, гл. 1) Получаться, получиться. 2) Удерживаться, удержаться. Не знаю, де в мене й дух одержався. Гладка така, що й миш не одержиться. Ном.  
Очевидьки, очевидячки, нар. Очевидно, явно, на глазахъ, предъ глазами. Всі очевидьки їх поважали. Левиц. І. 385. Потомок перевертня очевидячки вертався до свого роду. Левиц. І. 161. Стережеться він виявити свою тугу очевидячки. Чаще съ предлогомъ у. Вони тебе у очевидьки ошукують. К. ЧР. 301. (Вовки) іззіли у очевидячки лошака. Рудч. Ск. І. 90. Не приснилось, а в очевидячки явилось. К. ЦН. 230. Христі, мов живе, усе те стало в очевидячки. Мир. Пов. II. 84.
Паровина 2, -ни, ж. Поле, выоранное на паръ. Н. Вол. у. Cм. паренина, парениця. Ум. парови́нка. Унадився чорний веперь паровинку рити. Гол. IV. 506.
Пашнина, -ни, ж. Хлѣбное зерно.
Пищало, -ла, с. Свистокъ. Приніс йому ангел таке пищало, же коні підут далеко, він засвище, коні прийдут. Гн. І. 213.  
Припліскувати, -кую, -єш, сов. в. приплескати, -плещу, -щеш, гл. 1) Прибивать, прибить сверху преимущ. чѣмъ либо плоскимъ (ладонью, лопатой) съ цѣлью сравнять и придавить поверхность. Взяв важку лопату й почав припліскувати боки нового стіжка. Левиц. Пов. 194. Ноженьками придоптала, рученьками приплескала. Чуб. III. 78. 2) Хлопать, прихлопывать, похлопать (въ ладони). Левиц. І. 286. Почав кричати та в долоні припліскує. Св. Л. 106.  
Сохтівний, -а, -е. Годный, пригодный. Шух. I. 170.
Шпилька, -ки, ж. 1) Булавка. Шпилькою пришпилити. Ном. № 8754. 2) Шпилька головная. Виняла з голови шпильку. Рудч. Ск. І. 99. 3) У горшечниковъ: деревянная палочка, толщиною въ карандашъ, въ одинъ конецъ которой вставляется загнутый въ видѣ крючка кусокъ проволоки, служащій вмѣсто кисточки при раскрашиваніи посуды узорами. Вас. 183. 4) Шипъ, колючка, листъ хвойныхъ растеній. Як на шпильки посадив бідного панотця. Св. Л. 18. Ум. шпилечка.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВІДПРЯГАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.