Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

відпрягати

Відпрягати, -гаю, -єш, сов. в. відпрягти, -жу, -жеш, гл. Отпрягать, отпречь. Відпрягли коней. Стор. II. 97.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 225.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДПРЯГАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДПРЯГАТИ"
Безсоромний, а Безстыдный. Щог. В. 19.
Галанка, -ки, ж. Петля изъ веревки, извѣстнымъ образомъ связанная. Мирг. у. Слов. Д. Эварн.
Залю́дніти, -нію, -єш, гл. = залю́днитися. Залюдніла Україна. К. Грам. 32.
Кірець, -рця́, м. = корець. Возьми ж кірець та напийся... квасу. Грин. І. 207.
Поволовщина, -ни, ж. Пошлина, сборъ съ вола.
Поткнутися Cм. потикатися.
Причинець, -нця, м. Зачинщикъ, виновникъ. Закр.
Роділля, -лі, ж. Роженица. Уман. у. Роділлі до сорока день не можна ні на базарь, ні на грядки ходить. Мнж. 155.
Рострибуха, -хи, ж. Развратная женщина. Мир. Пов. II. 70.
Склинцювати, -цюю, -єш, гл. Сбить клиньями.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВІДПРЯГАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.