Бадьо, -дя, м. Батя. Этимъ именемъ называютъ также въ нѣкоторыхъ мѣстахъ всякаго старшаго по лѣтамъ мужчину. Бадю! возьміт мене на віз!
Дочува́тися, -ва́юся, -є́шся, сов. в. дочу́тися, -чу́юся, -єшся, гл. Слышать, услышать. Уранці дочуваємся, аж коні наші у пана: на житі занято. Як дочується старшина, що ми його лаємо, — буде нам. Нептун дочувсь в скляних будинках, що пробу закричав Еней.
Позавивати, -ва́ю, -єш, гл.
1) Обмотать, обвить (многихъ, многое). Пусти ж мене, мати, в той сад погуляти, свого миленького кости позбірати, на тихім Дунаю переполоскати, в шовкову хустину позавивати.
2) Завить. Я б свої кучері та позавивала. Місяць дощовий буде, бо як народився, то ріжки униз спустив; а як такий, що так і позавивав ріжки вгору, то не буде дощу.
Полом, -му, м. Сломъ. Як на полом піде хата, то багато дерева пропаде.
Попідтягати, -га́ю, -єш, гл.
1) Подтащить (во множествѣ).
2) Подтянуть. Пояси попідтягаємо, щоб менше ззісти.
Принуждатися, -даюся, -єшся, гл. Одолжаться у кого, обращаться въ нуждѣ. Хто їх зна, як вони жили; вони до мене нічим не принуждались, а я їх не богарадив; не було так, щоб вони запрошували про що, і не знаю я про них.
Роспозичити, -чу, -чиш, гл. Раздать взаймы. Гроші тато людім роспозичили, та й нема, а оце б треба.
Теленькнути, -ну, -неш, гл. Одн. в. отъ теленькати.
Тогобочанин, -на, м. Живущій на той сторонѣ рѣки.
Шебер, -ру, м. Раст. Satureja hortensis L.
