Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

відпорина

Відпорина, -ни, ж. Шесть, которымъ отталкиваютъ неводъ на глубину. Павлогр. у. (Залюбовск.).
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 224.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДПОРИНА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДПОРИНА"
Буришечка, -ки, ж. Ум. отъ буришка.
Верб'Я, -б'я, с. соб. Вербы. Куди не повернешся — золоте верб'я росте. Ном. № 3136.
Дра́нтя, -тя, с. 1) Ветошь, старыя вещи, лохмотья. Св. Л. 91. Ні в'їв, ні впив, а дрантям світить. Ном. № 1869. Жид каже: «ти не знаєш, що купуєш», і справді жид замість доброго — дрантя продає. Ном. № 10519. Яка там свита — дрантя саме. Канев. у. 2) Дрянь, негодная вещь. Ет, дрантя ті колеса! Старі. Побіжи, то й розсиплються. Камен. у. Як би добра кобила, то б варт дати 30 карб., а то дрантя. Камен. у. Ум. дра́нтячко. Отой жид, що дрантячко збірає, купує. Камен. у.
Надря́гнути, -гну, -неш, гл. Высохнуть, просохнуть. Угор.
Погодник, -ка, м. Флюгеръ. Прил. у.
Сімнадцять, -ти числ. Семнадцать. Ном. № 10169.
Спішвити, -влю, -виш, гл. Окончить пішву. Канев. у.
Укришити Cм. укришувати.
Утінка, -ки, ж. Ум. отъ утка.
Холодно нар. Холодно. Так холодно, що як би не вмів дріжати, то змерз би. Ном. № 640. Ум. холодненько, холоднесенько.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВІДПОРИНА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.