Вуличний и вулишний, -а, -е. Уличный.
Дражни́ти, -ню́, -ниш, гл. Дразнить, сердить. Пусти мене, моя мати, на юлиці погуляти; пусти мене, моя мати, я не забарюся, тілько хлопців подражню да й назад вернуся. Собак дражнили на дворах. 2) Прозывать, называть. Пішли ми вп'ять по сліду і як раз у се село зайшли, як його дражнять, — не знаємо.
Зімовни́к, -ка, м. Зимнее жилице запорожца внѣ Сѣчи. Сидів він зімовником серед дикого степу на Низу.
Оббивати, -ва́ю, -єш, сов. в. оббити, обіб'ю, -єш, гл. Обивать, обить, сбить, стряхивать, стряхнуть. Зіма була і цвіт оббила. Пороги оббивати. Ой не оббивай ранньої роси, нехай обіб'є матінка моя.
2) Бить, побить, отбить. За скоки обіб'ю і щоки.
Просолюватися, -лююся, -єшся, сов. в. просоли́тися, -лю́ся, -лишся, гл. Просадиваться, просолиться. Стало сало просолюваться.
Розстібатися, -баюся, -єшся, сов. в. розстебну́тися, -ну́ся, -нешся, гл. Разстегиваться, разстегнуться. Синій жупан розстебнувся.
Скаконути, -ну, -неш, гл. Сильно прыгнуть, скакнуть. А кінь як скаконе.
Сліпоокий, -а, -е. Близорукій.
Ужовий, -а, -е. = вужовий.
Учинок, -нку, м. Поступокъ, дѣло. За що мене, мужу, б'єш, за якії вчинки? до́брі вчинки. Добрий, хорошія дѣла. на гарячому вчинку (піймати). На мѣстѣ преступленія.
