Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

відрадісно

Відрадісно нар. Отрадно; радостно, весело. Що то молоді літа золоті людям! Що задумав, все йому можна, все йому відрадісно, все втішно. МВ. ІІ. 79.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 226.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДРАДІСНО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДРАДІСНО"
Єдва́бний, -а, -е. Изъ єдваба, шелковый. Ой возьми, мати, єдвабну хустиноньку. Гол. ІІІ. 144. Панчішечки єдвабнії. Чуб. ІІІ. 212.
Жегна́ння, -ня, с. Прощаніе.
Застебну́ти, -бну́, -неш и пр, гл. = застібнути и пр.
Куснути Cм. кусати.
Мурча́ти, -чу́, -чи́ш, гл. = мурмотати. Слухаю я — і борсук у норі мурчить. Берд. у.
На-ро́здріб, нар. Въ розницу, по мелочамъ. Четвертей сто вапни продав я в-гурт, а останню, четвертей тридцяти, на-роздріб. Екатер. у.
Одноокий, -а, -е. Одноглазый. Лучче тобі однооким увійти в царство Боже. Єв. Мр. IX. 47.
Осипатися, -паюся, -єшся, сов. в. оси́патися, -плюся, -лешся, гл. = обсипатися. Половина садів цвіте, половина осипається. Чуб. V. 198.
Плюха, -хи, ж. = заплювиця. Вх. Пч. І. 7.
Покарбуляти, -ля́ю, -єш, гл. Бросить палку такъ, чтобы она пошла колесомъ, ударяясь о землю то однимъ, то другимъ концемъ (въ игрѣ въ плаз). Желех.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВІДРАДІСНО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.