Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

відрадісно

Відрадісно нар. Отрадно; радостно, весело. Що то молоді літа золоті людям! Що задумав, все йому можна, все йому відрадісно, все втішно. МВ. ІІ. 79.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 226.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДРАДІСНО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДРАДІСНО"
Дошпиго́вуватися, -вуюся, -єшся, сов. в. допшигува́тися, -гу́юся, -єшся, гл. Доискиваться, доискаться, добраться, довѣдаться. Оце ледві дошпигувавсь, де воно ділося. Кіевск. у.
Змінний, -а, -е. Измѣнчивый, измѣняющійся. Желех. Змінне. Плата за промѣнъ денегъ. Від сотки треба жидові дати тільки а тільки змінного. Вх. Зн. 22.
Каменистий, -а, -е. Каменистый. Инше ж (зерно) упало на каменистому. Єв. Мр. IV. 5.
Набубня́віти, -вію, -єш, гл. 1) = набубні́ти. Уже горох добре набубнявів, — пора садити. Новомоск. у. 2) О древесныхъ почкахъ: раздуться предъ тѣмъ какъ распуститься. Бруньки набубнявіли на вишні, а де-не-де і листочки роспускає. Новомоск. у.
Побивати, -ва́ю, -єш, гл. 1) Бить, убивать, колотить. Де ся взявся сизокрилий орел, став лебідку бити, побивати. Н. п. Що найменша в степу птиця та й та мене била. — Ой тим вона тебе побиває, що роду немає. Чуб. V. 447. 2) Бить обо что-либо, ушибать. На біле каміння, на сире коріння свої ніжки козацькі-молодецькі побиває. АД. І. 107. 3) Обивать. Ой із города Трапезонта виступала галера, златосиніми киндяками побивана. АД. І. 208. Комарові труну збудували, дорогими сукнами вкладали, золотими цвяхами побивали. Лукаш. 4) Одолѣвать, побѣждать. Він силою колише синє море і мудрістю дракона побиває. К. Іов. 5) сльоза сльозу побиває. Слеза за слезой катится. Рудч. Чп. 153. думка думку побиває. Одна мысль быстро смѣняетъ, замѣняетъ другую. Ном. № 10042.
Ручити, -чу, -чиш, гл. = ручитися. Я за його ручу. Н. Вол. у.
Серденя, -няти, с. Сердечко. Употребляется преимущественно какъ ласкательное слово. Чуб. III. 166. Вже не чути, не видати мого серденяти, десь у мого серденяти нерідная мати. Н. п. Ум. серденятко, серденяточко. Покидаю тебе, серденятко моє, гей єдиному Богу. Мет. 23.
Старун, -на, м. Разсуждающій какъ старикъ. Найпаче про старунів, що люблять старувать, кажуть: вони не так старі, як давні. Ном. № 8645.
Стовпитися, мося, -теся, гл. Столпиться. Козаки стовпились коло столу і роти пороззівляли. Стор. M. Пp. 147.
Токма 2 нар. 1) Тѣмъ болѣе. Підіть, а ще токма такому любому товаришу послужити. Федьк. Пов. 23. 2)не. Ужъ не.... Більше ти на мене токма за се не будеш гніватися. Федьк. Пов. 19. 3) міня́тися токма. Мѣняться вещь на вещь безъ придачи. Н. Вол. у. Та хоч би ж мінялося токма, а то безпремінно потребує з тебе й додачі. Кобел. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВІДРАДІСНО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.