Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

виручати

Виручати, -ча́ю, -єш, сов. в. виручити, -чу, -чиш, гл. Выручать, выручить, освобождать, освободить, спасать, спасти. Ходжу по світу: з біди людей виручаю. Рудч. Ск. II. 79.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 183.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИРУЧАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИРУЧАТИ"
Безбо́лісний, -а, -е. Безжалостный, нечувствительный. Там такий безболісний чоловік, що йому до чужого лиха байдуже.
Бугайок, -йка, бугайчик, -ка, м. Ум. отъ бугай.
Вимісити Cм. вимішувати.
Воюватися, -воююся, -єшся, гл. 1) Воевать. Турецький цару, виїдь на войну, воюватися, муштруватися. Мет. 2) Драться. Приходить до неї та й каже їй: ну що, ходім, бабо, воюваться. Рудч. Ск. I. 53.
Затира́ч, -ча́, м. Инструментъ, которымъ прорѣзываютъ бочары въ клепкахъ углубленіе для вставки дна. Cм. затирати 4. Шух. І. 250.
Мосць, -ці, ж. = мость.
Навпо́мацки нар. Ощупью. Ми не хочемо йти навпомацки. Левиц. І. 163.
Надува́ти, -ва́ю, -єш, гл. надимати.
Понамальовувати, -вую, -єш, гл. Написать красками, нарисовать (во множествѣ).  
Рухати, -хаю, -єш, сов. в. ру́хнути, -ну, -неш, гл. 1) = рушати, рушити 1. Гн. II. 182. 2) = рушати, рушити 2. Грин. III. 584 На Варуха, як земля рухи. Драг. 11. Заходились рухати до господи. Грин. II. 275. Мов би наввипередки з кимсь рухнув додому. Грин. II. 334. 3) Только сов. в. Приняться, начать. Дядина як рухнула плакати. Пирят. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВИРУЧАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.