Дуга́, -ги́, ж. Дуга — согнутая линія или согнутый дугою предметъ; часть различныхъ снарядовъ. Также дуга въ упряжи. Ой ти старий дідуга, ізогнувся як дуга. Гне з лози дугу. Дід за дугу, а баба вже й на возі. Ум. ду́жка, ду́жечка.
Жаберина, -ни, ж.
1) Лягушечья икра.
2) = жабуріння 1.
Завіва́ти, -ва́ю, -єш, сов. в. завія́ти, -вію, -єш, гл. 1) Вѣять, повѣять. Холодом завіє. Туди (в труну) й вітер не завіє і сонечко не загріє. 2) Заносить, занести, завѣять. Снігом дорогу завіяло. Ой зірву я листочок та закрию слідочок, щоб не завіяв, щоб не засипав буйний вітерочок.
Князьський, -а́, -е́ = князький. Всякому роскаже, що вона князьська дочка.
Носорожець, -жця, м. Сказочная птица съ рогомъ на носу, погибшая во время потопа, такъ какъ она, полагаясь на свою силу, не захотѣла войти въ ковчегъ.
Прийма́к, -ка́, прийма́ка, -ки, м. 1) Пріемышъ. Приймачі (приймакові) — як собаці: собака у приймах був, та й хвоста збув. 2) Мужъ, перешедшій въ семью жены. Ум. Прийма́ченько.
Приштапувати, -пую, -єш, гл. Пристегать.
Рибас, -са, м. Продавецъ рыбы.
Червінець, -нця, м. Червонецъ. Червінець хоць маленький, але важкенький. Ум. червінчик. Червінчики бряжчать.
Чиншуватися, -шуюся, -єшся, гл. Платить чиншъ.
