Бій, бою, м.
1) Бой, битва. Хто не має зброї, най не йде в бої. боєм увійти. Вооруженной силой войти. У Київ мусив боєм увійти.
2) Битье, побои. Бою більш не буде, а за велику провинність під арешт сажатимуть. Жінка од бою вмерла.
3) Убой (скота). Та мовчки як іти на плаху, мов у різницях віл на бій.
4) Боязнь, страхъ. має боя. Боится.
Блим меж., выражающее мерцаніе, появленіе и исчезновеніе свѣта, миганіе, сверканіе глазами.
Гамірний, -а, -е. Шумный.
Ивилга, -ги, ж. Раст. омела бѣлая. Viscum album L.
Кавалірувати, -ру́ю, -єш, гл. Жить холостякомъ.
Коворот, -ту, м.
1) Коловоротъ. Язик як на ковороті гуляє.
2) Ворота, которыми запираются выходным улицы изъ села для охраненія полей отъ домашнихъ животныхъ.
Причинка, -ки, ж. Ум. отъ причина.
Скопич, -ча, м. ? Скопичу луста, погоничу луста, а малому дитяті скоринка.
Тільки нар. = тілько.
Увесьденички нар. Цѣлый день. Чоловік увесьденички в полі. Увесьденички усе говорили.
