Збі́дкатися, -каюся, -єшся, гл. Прикинуться бѣднымъ, начать жаловаться на бѣду. Як збідкається: що се я, дурний, наробив!
Лелі́я, -лії, ж. Лилія. Насіяла миленькая білої лелії. Ой як же ти процвітаєш, як в саду лелія. Ум. лелієнька. Сестро ж моя, лелієнько біла!
Мискоро́бство, -ва, с. Изготовленіе мисокъ. Промишляють вони мискоробством і зовуться полив'яниками; між ними тілько один гончар.
Мо́вити, -влю, -виш, гл. Говорить. Мовивши слово, треба бути паном. Казала б, та уста не мовлять. Раз то мовить по грецьки, удруге по турецьки. Він дожидав, не мовлячи слова, духу не зводячи, блідий. З великого жалю, я слова не мовлю.
Поприпускати, -ка́ю, -єш, гл. То-же, что и припустити, но во множествѣ.
Порозгойдувати, -дую, -єш, гл. Раскачать (во множествѣ).
Робак, -ка, м. Червь, червякъ. Робак вліз у хрін та й думав, що вже немов солодчого коріння. Ум. робачо́к.
Столярство, -ва, с. Столярное ремесло.
Турецький, -а, -е. 1) Турецкій. Турецька каторга.
2) турецьке про́со. Amaranthus caudatus L.
3) турецький сльоз. Malva selvestris L.
Щадниця, -ці, ж. Сберегательная касса.
