Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вирозумітися

Вирозумітися, -міюся, -єшся, гл. Сдѣлаться понятнымъ. быть понятымъ. Той те скаже, другий друге, третій трете, а од того вирозуміється діло, повернеться перед нами з усіх боків. О. 1862. І. 65.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 183.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИРОЗУМІТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИРОЗУМІТИСЯ"
Бойовище, -ща, с. Поле битвы. К. ЧР. 173.
Бор, -ру, м. Раст. a) Setaria viridis Beauv. ЗЮЗО. І. 136. б) — зілля. Lycopodium complanatum L. ЗЮЗО. I. 127.
Гори́ніж нар. Вверхъ ногами. Камен. у.
Канати, -ня́ю, -єш, гл. Гибнуть. Люде мруть, капають в тюрмах голі, босі. Шевч. 160.
Кремениця, -ці, ж. Раст. Petasites officinalis. Шух. І. 22.
Перевідувати, -дую, -єш, сов. в. перевідати, -даю, -єш, гл. 1) Навѣщать, навѣстить. Вона в мене й не снідала, тільки ж мене й перевідала. Чуб. V. 553. 2) Узнавать, узнать. Шух. І. 235. Іди, Юрию, перевідай, запитай си, чого вони (корови) так ричут. ЕЗ. V. 62.
Посотникувати, -ку́ю, -єш, гл. Побыть сотникомъ.
Смітюх, -ха, м. пт. = посміттюха. Вх. Пч. II. 8.
Стрижка, -ки, ж. 1) Ум. отъ стрига. стри́жка-перестрижка — такъ дразнятъ стриженныхъ. Екатер. у. 2) Остриженная овца. Овечка-стрижка. Мил. 42. Чтире стрижки чорненькії із ягняти маленькії. Гол. І. 47.
Уставати, -таю, -єш, сов. в. устати, -тану, -неш, гл. 1) Вставать, встать. Буду вставать я раненько. Мет. 65. Ви ж було раненько встаєте. Мил. 200. Устала раненько, умилась біленько, хазяїну на добридень дала. Рудч. Ск. І. 15. Ледви встала, поклонилась, вийшла мовчки з хати. Шевч. 73. 2) Подыматься, подняться, вздыматься. Подай нам, Господи, з неба дрібен дожчик, а з низу буйний вітер! Хочай-би чи не встала на Чорному морю бистрая хвиля, хочай-би чи не повиривала якорів з турецької каторги! АД. І. 89. Ой із-за гори, з-за крутенької густий туман уставав. Мет. 464. Кругом аж курява вставала. Шевч. 565. Встає хмара з-за лиману. Шевч. 51. 3) Слѣзать, сходить. То козак козацький звичай знає, із коня вставав. Мет. 4) Восставать, возстать. На ґвалт Пулавського і Паца встає шляхецькая земля. Шевч. 131. Син устане на батька, а батько на сина. Г. Барв. 319. 5) Восходить, взойти. Вже сонце встає із-за гори. Стор. МПр. 4 8. 6) Наступать, наступить. Встала й весна, чорну землю сонну розбудила. Шевч. 195. 7) Происходить, произойти. З тихеньких все лихо встає. Ном. № 3032.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВИРОЗУМІТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.