Бойовище, -ща, с. Поле битвы.
Бор, -ру, м. Раст. a) Setaria viridis Beauv. б) — зілля. Lycopodium complanatum L.
Гори́ніж нар. Вверхъ ногами.
Канати, -ня́ю, -єш, гл. Гибнуть. Люде мруть, капають в тюрмах голі, босі.
Кремениця, -ці, ж. Раст. Petasites officinalis.
Перевідувати, -дую, -єш, сов. в. перевідати, -даю, -єш, гл.
1) Навѣщать, навѣстить. Вона в мене й не снідала, тільки ж мене й перевідала.
2) Узнавать, узнать. Іди, Юрию, перевідай, запитай си, чого вони (корови) так ричут.
Посотникувати, -ку́ю, -єш, гл. Побыть сотникомъ.
Смітюх, -ха, м. пт. = посміттюха.
Стрижка, -ки, ж.
1) Ум. отъ стрига. стри́жка-перестрижка — такъ дразнятъ стриженныхъ.
2) Остриженная овца. Овечка-стрижка. Чтире стрижки чорненькії із ягняти маленькії.
Уставати, -таю, -єш, сов. в. устати, -тану, -неш, гл. 1) Вставать, встать. Буду вставать я раненько. Ви ж було раненько встаєте. Устала раненько, умилась біленько, хазяїну на добридень дала. Ледви встала, поклонилась, вийшла мовчки з хати. 2) Подыматься, подняться, вздыматься. Подай нам, Господи, з неба дрібен дожчик, а з низу буйний вітер! Хочай-би чи не встала на Чорному морю бистрая хвиля, хочай-би чи не повиривала якорів з турецької каторги! Ой із-за гори, з-за крутенької густий туман уставав. Кругом аж курява вставала. Встає хмара з-за лиману. 3) Слѣзать, сходить. То козак козацький звичай знає, із коня вставав. 4) Восставать, возстать. На ґвалт Пулавського і Паца встає шляхецькая земля. Син устане на батька, а батько на сина. 5) Восходить, взойти. Вже сонце встає із-за гори. 6) Наступать, наступить. Встала й весна, чорну землю сонну розбудила. 7) Происходить, произойти. З тихеньких все лихо встає.
