Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вирід

Вирід, -роду, м. Выродокъ, уродъ. Нема роду без вироду. Ном. № 9342.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 182.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИРІД"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИРІД"
Від'ї́зд, -ду, м. Отъѣздъ.
Двана́йцять и пр. = Дванадцять и пр.
Добродба́й, -бая, добродба́ч, -ча́, м. Стяжатель имущества.
Зятенько, -ка и зя́течок, -чка, м. Ум. отъ зять.
Кривов'язий, -а, -е. Кривошеій. Вх. Зн. 29.
Погарь Мѣсто, на которомъ сожженъ лѣсъ. Вх. Зн. 21.
Прохватень, -тня, м. Въ игрѣ въ вивертень: такой ударъ брошенной палкой въ другую, лежащую на землѣ, палку, при которой брошенная проскальзываете подъ лежащей. Ив. 21.
Розбіснуватися, -нуюся, -єшся, гл. Разшалиться, разбуяниться. Було як розбіснується (кіт), то і хата йому тісна: і по столу, і по лавах, і по миснику. Сим. 229.
Спрягти, -жу, -жеш, гл. Изжарить. Одарка не забарилася розігріти ковбасу, спрягля ще яєшню. Мир. Пов. І. 140.
Шапчорина, шапчури́на, -ни, ж. = шапчери́на. Мил. 51. На парубочках платтє все лиха да ряднина, а сірая да сірячина, а ізверху да шапчурина. Чуб. III. 38.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВИРІД.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.