Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

виринати

Виринати, -на́ю, -єш, сов. в. вирнути, -ну, -неш, гл. Вынырять, вынырнуть, всплывать, всплыть на поверхность. Як божа воля, то вириєш і з моря. Ном. № 18. Пурнув, виринає і утоплену Ганнусю на берег виносить. Шевч. 23. 2) Вытекать, вытечь (объ источникѣ). Ой у городі криниченька одна, да виринає холодная вода. Мет. 147.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 181.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИРИНАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИРИНАТИ"
Безбідно, нар. Безбѣдно.
Безсумлінник, -ка, м. Безсовѣстный человѣкъ. Н. Вол. у.
Біднійшати, -шаю, -єш, гл. Бѣднѣть, дѣлаться бѣднѣе, приходить въ нищету. Землі менчає і люде біднійшають, бо ні з чого потягти. Черниг.
Блазеня, -няти, с. Избалованный ребенокъ. Ум. блазенятко.
Дока́зка, -ки, ж. Оговоръ. Раз тільки був на допросі по доказці. Екатер. г.
Звірря́, -ря́, с. соб. Звѣри. Звірря в ліс ховається. Грин. І. 192.
Нако́тистий, -а, -е. Укатанный. Накотиста дорога. Канев. у.
Огана, -ни, ж. и пр. = обгана и пр.
Около, -ла, с. Наружность, внѣшность. Порається коло хати. Роскрив її, оббив з окола і з середини. Мир. ХРВ. 293. Стіни були не опоряжені; около було оббите дощем. Левиц. Пов. 177. Два хліви мазати, а окола ще скільки! Конст. у. Ум. окільце.
Шарпатися, -паюся, -єшся, гл. Рваться. Потять посадити її на стілець, но молода не дається, кричить і плаче, шарпається, не дається посадити. Грин. III. 508. Як почали коні шарпаться, то й збрую подерли. Н. Вол. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВИРИНАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.