Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вирикувати

Вирикувати, -кую, -єш, гл. О быкѣ, коровѣ: ревѣть. Іде бичок у плаїчок, так вирикуючи. Шух. І. 201.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 181.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИРИКУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИРИКУВАТИ"
Ґер, -ру, м. Раст. Aegopodium. Вх. Пч. II. 37.
Імати, -ма́ю, -єш, сов. в. іми́ти, іму́, ме́ш, гл. 1) Брать, взять, поймать, хватать, схватить. Ном. № 6889. Наперед невода риби не імати. Ном. № 2603. Як заверли мрежі, імили двіста штири риб. Гн. І. 124. Ой казав пан круль Варвару імити. МУЕ. III. 52. 2)віри. = няти віри.
Корінище, -ща, с. ув. отъ корінь.
Начати, -ся. Cм. начинати, -ся.
Обкурюватися, -рююся, -єшся, сов. в. обкуритися, -рюся, -ришся, гл. Окуриваться, окуриться. Обсіявся маком свяченим, обкурився ладаном. Рудч. Ск. II. 31.
Самопальний, -а, -е. Самовоспламеняющійся. Засвітив самопальний сірничок. Рудч. Ск. II. 180.
Сніданенько, -ка, с. Ум. отъ снідання.
Тулун, -на, м. Кожа козы, снятая цѣльною, — служить какъ мѣшокъ для муки или соли. О. 1862. V. Кух. 39.
Цебрина, -ни, ж. = цямрина. Найшов криничку. Тільки що став пить воду, та якось об цебрину і розбив те яйце. Рудч. Ск. І. 144.
Щебеташечка, -ки, ж. Ум. отъ щебеташка.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВИРИКУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.