Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

рохкання

Рохкання, -ня, с. Хрюканіе. Свиняче рохкання чути. Екат. г.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 83.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РОХКАННЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РОХКАННЯ"
Візничий, -чого, м. = візник. Велю коникам вівса дати, а візничому підождати. Грин. ІІІ. 491.
Грізд, гро́зду, м. Пробка. Шух. I. 101.
Лакейчук, -ка, м. Лакей, лакей-мальчикъ. Його (хлоп'я) взято за лакейчука до молодого пана. Мир. ХРВ. 201.
Легу́шка, -ки, ж. = легеня.
Наспорити Cм. наспоряти.
Паратарь, -ря, м. Родъ продолговатаго ковра вѣшаемаго на стѣнѣ. Валт. у.
Потіпач, -ча́, м. Трепальщикъ. Ой ти, ткачу-потіпачу, не махай руками. Чуб. III. 162.
Прихлюпати Cм. прихлюпувати.
Розор I, -ру, м. Разореніе. Алв. 76. Дома усе в розор пішло, а він — сиди. Мир. Пов. І. 129. Те поїли, те попили, те розібрали, того не догледіли — розор та й годі! Кв. ІІ. 222.
Хробур, -ра, м. Хребетъ. Ото як звіз колом по спині, так хробур і перебив. Брацл. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова РОХКАННЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.