Жалісли́во, жа́лісно, нар. 1) Сострадательно, сердобольно. 2) Жалобно, грустно. Сидить голубка, жалосно гуде. Ум. жалісненько. (Зозуленька) жалісненько закувала.
Засі́бни́й, -а́, -е́ 1) Зажиточный, со средствами. Хиба котрий засібний, то не купував голодного року хліба. 2) Объ одеждѣ: просторный.
Киянин, -на, м. Кіевлянинъ. Ой кияне, кияне, панове громада!
Лі́чений, -а, -е. 1) Считанный. Вовк і лічене хапає. 2) Лѣченый. На ліченому коні не наїздишся.
Мовча́к, -ка, м. Молчаливый, безотвѣтный человѣкъ.
Підмогоричувати, -чую, -єш, сов. в. підмогори́чити, -чу, -чиш, гл. Подпаивать, подпоить могорычемъ.
Попелитися, -лю́ся, -лишся, гл. Рыться въ землѣ, въ сорѣ (о курицѣ).
Поперепірати, -ра́ю, -єш, гл. Перемыть бѣлье наново (во множествѣ).
Регітня, -ні́, ж. Хохотъ, хохотаніе.
Шкопирта I, -ти, ж. Игра, состоящая главнымъ образомъ въ бросаніи палокъ такъ, чтобы палка шла колесомъ, ударяясь о землю то однимъ, то другимъ концемъ.
