Бердо, -да, с.
1) Бердо, ткацкій снарядъ: родъ гребня въ рамкѣ, сквозь зубья котораго проходять нити основы. Части: горизонтальныя планки рамки — листви, зубья — троща, промежутки между зубьями — комірки. То же, что и блят.
2) Пропасть. Ум. бердечко. Тобі, мати, нити й бердечко, мені давай полотенечко.
Білоусий и пр. = біловусий и пр.
Бутвиння, -ня, с. Зелень, которую кладуть въ борщъ: петрушка, лукъ, укропъ и пр.
Діжа́, -жі́, ж. 1) Квашня, кадка, въ которой приготовляютъ тѣсто. Хоч і діжу з тістом оддай, то ще буде клясти, що важко нести. Питай, чи діжу замісить. Діжу́ виробля́ти. Валять хлѣбы. 2) Круглая ямка въ землѣ, вырываемая среди другихъ меньшихъ при дѣтской игрѣ въ місяць. Ум. Ді́жка. А мій милий діжку місить, а він мене і тим тішить.
Знов нар. Снова, опять. І знов увійшов у Капернаум. Та йди, нене, знов до мене.
Колядний, -а, -е. Относящійся къ рождественскимъ святкамъ. На колядному попелі поставила горщик.
Низовець, -вця́, м. Запорожскій казакъ.
Похопитися, -плю́ся, -пишся, гл. Поспѣшить, успѣть. Підождіть, я вам постелю, — похопилася Одарка і хутко помостила подушку. Сяде на покуті, неначе вона голова в селі, распустить язика... А я сижу, мов дурна, не можна мені за нею й словом похопитись.
Присмертний, -а, -е. Умирающій. На панщину не пішов: «в мене жінка присмертна», — одпрохався тим.
Уроїтися, уроюся, -їшся, гл. — в голову. Засѣсть въ головѣ. Вроївся мені в голову Семен небіжчик.
