Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

середовий

Середовий, -а́, -е́ 1) Внутренній. Як його побито, приходив хвершал дивитись; так він не признавсь побоїв середових, значить у животі, або в грудіх; тілько й бачив хвершал синяк під плечем та на голові. Екатер. у. (Залюб.). Сало середове. Либонь до сієї комори треба середовий ключ, бо вона запірається з середини. (Залюб.). 2) Средній. 3) Среднихъ лѣтъ.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 115.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СЕРЕДОВИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СЕРЕДОВИЙ"
Белькот, -ту, м. Болтовня, лепетъ. Аф.
Вошкопруд и вошопруд, -да, м. Вшивецъ. Пусти мене, вошкопруде, погуляти поміж люде! — Ой холи ж я вошкопруд, — сиди дома, воші прудь. Грин. ІІІ. 686.
Картузовий, -а, -е. Картузный.
Кручак, -ка́, м. Баранъ, больной метлицею, съ червемъ въ головѣ. Анан. у. Маркев. 8.
Меке́кати, -ке́чу, -чиш, гл. = мекати. Або нявчить по котячи, або мекече по ягнячи. Гліб. 87.
Патиччя, -чя, с. соб. Палки, мелкій хворостъ. Хотин. у.
Підколос, -са, м. = підпалок. Вх. Уг. 259.
Підсусіддя, -дя, с. 1) Состояніе підсусідка. 2) соб. = підсусідки.
Поцвічити, -чу, -чиш, гл. Поучить, пошкодить.
Слинити, -ню, -ниш, гл. 1) Слюнить. Пряжу слиню. Грин. І. 86. 2) Переносно: плакать. Іди утрись і більш не слинь. Котл. Ен. III. 13. Чи ж не сором тобі, пане сотнику, хлипати, мов стара боба, — тільки що храбрився, а теперечки й слиниш. Стор. І. 213.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СЕРЕДОВИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.