Апелюва́ти, -лю́ю, -єш, гл. Апеллировать.
Баляндрасити, -шу, -сиш, гл. Болтать, балагурить, разсказывать смѣшное. Та як стануть баляндрасить, то й мертвий би розреготався.
Блазенський, -а, -е. Шутовской, дураческій.
Враг, -га, м. Чортъ, злой духъ. Не взяв його враг! Куди вас враг несе до гаспидського сина?
Забавля́тися, -ля́юся, -єшся, с. в. заба́витися, -влюся, -вишся, гл. 1) Забавляться, забавиться, развлекаться, развлечься. Прийде нічка осінняя, — ні з ким забавлятись. 2) Замедляться, замедлиться, задерживаться, задержаться, замедлить. Прощай, милий мій синочку, да не забавляйся, за чотирі неділоньки додому вертайся. Пусти, мати, погуляти, я не забавлюся, — тільки хлопців потуманю і назад вернуся. Воно ще не світа, але день не забавиться.
Клячити, -чу, -чиш, гл.
1) Заламывать стебли растеній для обозначенія чего-либо; вообще дѣлать кляк (Cм. кляк 1 и 2). Клячать комиш: охвативши в оберемок стоячого на пні комишу і стиснувши його кріпко руками, переломлють: комиш... покаже признаку.
Оглобля, -лі, ж. = голобля.
Приндитися, -джуся, -дишся, гл.
1) Спесивиться, важничать. Буває инший чоловік все приндиться.
2) Капризничать.
Ростич, -чі, ж. = ростіч. Як звалять одного, другого запорожці, так хто оставсь — у ростич.
Той, та, тая, те, теє, мѣст. Тотъ, та, то. Хто дітей не має, той горя не знає. Що хочте, те й беріть у мене. . У яру зараз і потихшало, і вітер не той. Утвердив ти мою долю, мов ту гору серед моря. Тоді взяв тую, що з нею шлюб брав. а в тім. Впрочемъ. Як би знала матуся горенько твоє, чи оддала б за генерала дитя єдинеє своє? Не оддала б... А в тім — не знаю, бо всякі матері бувають.
