Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

середовий

Середовий, -а́, -е́ 1) Внутренній. Як його побито, приходив хвершал дивитись; так він не признавсь побоїв середових, значить у животі, або в грудіх; тілько й бачив хвершал синяк під плечем та на голові. Екатер. у. (Залюб.). Сало середове. Либонь до сієї комори треба середовий ключ, бо вона запірається з середини. (Залюб.). 2) Средній. 3) Среднихъ лѣтъ.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 115.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СЕРЕДОВИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СЕРЕДОВИЙ"
Білошка, -ки, ж. 1) Порода бѣлыхъ круглыхъ сливъ. Вх. Лем. 392. 2) Шутливо: кофе съ молокомъ. Засолодити вам білошку? Вх. Зн. 3.
В'язень, -зня, м. Узникъ; плѣнникъ; арестантъ, заключенный. Я буду сповідати в'язня. К. ЧР. 393.
Дегтя́рь, -ря́, м. = Дігтярь.
Житце́, -ця́, с. Ум. отъ жито.
Катований, -а, -е. Наказанный палачемъ; пытанный; измученный.
Негодка, -ки, ж. Ум. отъ него́да.
Позатиллю нар. Сзади. А молода Марусенька позатиллю йде. Гол. І. 54.
Поморочити, -чу, -чиш, гл. 1) Нѣкоторое время морочити. 2) Одурить, лишить сознанія, забить голову (многихъ, многимъ).
Сизик, -ка, м. Особый родъ шмелей съ зеленовато-сизымъ пушкомъ на верхнемъ щиткѣ. Лубен. у. (Леонт.).
Чик II, меж. 1) Отъ чикати, — выражаетъ рѣзанье. О. 1862. IX. 119. 2) Выражаетъ прыганье (въ загадкѣ). Куций Степанко скрутився, звертівся, та й по хаті скаче — чик, чик! Ном. Заг. № 335.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СЕРЕДОВИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.