Але́, сз. и меж. 1) Но, однако, впрочемъ. Не родить рілля, але Божа воля. Єсть і біднійші од нас, а живуть же... — Запевне, що живуть; але яка жизнь їх? Хотіла спать, але не спала. Нема нічого без але. 2) Але́ ж, але́ ж бо. Вѣдь, вѣдь; однако уже. Алеж і ти того не зробиш! Ой але ж бо козак Нечай на тоє не дбає, та й з кумою із любою мед-вино кружає. 3) Употребл. въ значеніи: Толкуй! разсказывай! Ну, вотъ! Відкіля се ти тут узявся? — Але, відкіля! Адже ти і зроду тут не бувши та прийшов, а я й часто тут буваю. «Мабуть підсудок?» — Ні! — «Так лев?» — Ні! — «Так мішок з дукатами?» — Ні, ні! «Так папорті цвіток?» — Але-ж! 4) Неужели? Однако! А по чім груші? — По гривні. — Але! 5) Але́-але́! Але́-ж! Какъ бы не такъ! дожидайся! І мені ж даси меду, як піддереш? — Але-але! «Годі вилежуватись, іди молотити!» — Але-ж!
Головний, -а, -е. 1) Головной. Головка хустка.
2) Главный. Всі головні догмати нашої віри.
3) Опасный, угрожающій смертью. Не ходи по болоту, там місце головне, — не один уже наклав головою.
Драголю́б, -ба, м. Раст. a) Mentha arvensis, полевая мята, б) Lycopus europaeus L. Ум. драголю́бчик. Ти, Одарко, ти, голубко моя, що ти мені та за зілля дала? Дала тобі драголюбчику, ти Іванку, мій голубчику.
Підок, -дка, м. Ум. отъ під.
Полеглий, -а, -е. 1) Полегшій.
2) Слежавшійся.
Рабський, -а, -е. Рабскій.
Рострявати, -ряю, -єш, гл. = розстрявати. Пуде душа козацька молодецька з білилі тілом рострявати.
Сотницький, -а, -е. Сотничій.
Тертися, тру́ся, трешся, гл. 1) Тереться. Колесо треться. 2) Тереться, постоянно быть гдѣ. Тертися по під вікнами. Поміж пани треться, то всякого дива наслухається. 3) О рыбахъ: метать икру.
Шевців, -цева, -ве Принадлежащій сапожнику.
