Барівка, -ки, ж. = барилка.
Воно, його, мѣст.
1) Оно. Послухає моря, що воно говорить. Употребляется для обозначенія неизвѣстнаго лица. Хто ж се в мене їх (коноплі) підчистив? Воно й бере, та не заразом, а потрошку.... Коли б мені його піймать та провчить, — воно б тоді одсахнулося. Въ ласкательномъ смыслѣ о лицахъ обоего пола: Гомонить він (чоловік, побравшись) до мене, а я усе мовчу Воно поміж народом пленталось, та й бачило доволі, дак і говорить до мене, а я усе соромляюсь. Въ смыслѣ нѣсколько презрительномъ: Та де ж таки йому за писаря ставати? Воно ще таке молоде та дурне.
2) Оно; это. Воно, бачте, жаліє мене мати. Воно хотять зо мною он що зробити. Як би з ким сісти хліба ззісти, промовить слово, — то воно б хоч і як небудь на сім світі, а все б таки якось жилось. Роспитались — аж воно так як раз, що він їх зять.
Добро́бут, -ту, м. Благосостояніе. Буде на сторожі добробуту народнього стояти.
Дуймом подути. Быстро побѣжать.
Змовка, -ки, ж. = змова. У нас була змовка наперід, то й пішли вдвох красти.
Луна́вий, -а, -е. Больной куриной слѣпотой? Лунавий вечером нічого не видить, бо луна очі його заставить.
Незабарний, -а, -е. 1) Не медлительный, скорый.
2) Не требующій много времени. У такі дні незабарна служба (в церкві).
Поперекушувати, -шую, -єш, гл. Перекусить зубами (во множествѣ).
Притяг, -гу, м. Часть ловушки для звѣрей. Cм. понолодва.
Тропарь, -ря, м.
1) Тропарь, церковная пѣсня, въ которой изображается исторія праздника.
2) тропарів з кондаками дати. Дать кому, чтобы навсегда помнилъ.
