Вихорити, -рю, -риш, гл.
1) Вихрить, крутиться вихремъ. Вітер.... рвав сніг з землі, крутив його на всі боки, вихорив. Буря завіяла, метучи цілі гори снігу по землі, вихорючи, немов густу кашу у повітрі.
Відвалувати, -лую, -єш, гл. Спасти, отходить. Лікарь, спасибі йому, відвалу — вав таки дитину.
Го Ii мѣст. сокращенная форма вмѣсто його. І калачем го не звабить.
Клямра, -ри, ж. = клямбра і.
Мовча́зність, -ности, ж. Молчаливость; молчаніе.
Неприятельство, -ва, с. Вражда, непріязнь.
Обкосити Cм. обкошувати.
Причіпка, -ки, ж. Придирка.
Роз'їдати, -да́ю, -єш, сов. в. роз'їсти, -ї́м, -їси, гл. Разъѣдать, разъѣсть.
Сириця, -ці, ж. Сыромятная кожа, сыром. ремень. Став навколішки, стенувся, — сириця так і тріснула. В'язали руки да сирицею. Пов'яжу я той льон сирою сирицею. Ум. сири́чка, сири́ченька.
