Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

селедець

Селедець, -дця, м. = оселедець. Рудч. Ск. II. 172.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 112.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СЕЛЕДЕЦЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СЕЛЕДЕЦЬ"
Вигук, -ку, м. Крикъ, выкрикъ. Козаків угледено.... вигук роскотився, і полетів турчин легкими кіньми на козаків. МВ. ІІІ. 56, 130.
Достерегти́ Cм. достерігати.
Знежитися, -живуся, -вешся, гл. Лишиться чувствъ. Ударився так здоров?, що аж знежився був. Кіевск. у.
Костел, -лу, м. Костелъ.
Мелі́й, -лія́, м. Человѣкъ, привезшій хлѣбъ для помола. Міуск. окр.
Мельчко́м нар. Мелькомъ. І в голову йому не клалось, щоб з ним так бачитись мельчком. Котл. Ен.
Підборкувати, -кую, -єш, сов. в. підборкати, -каю, -єш, гл. 1) Подрѣзывать, подрѣзать крылья. 2) Прибирать, прибрать къ рукамъ.
Повідрубувати, -бую, -єш, гл. Отрубить (во множествѣ). Пообрубувала вши своїм дівчатам голови. Драг. 337.
Хотар, -ря, м. Всѣ принадлежащія селенію земли. Вх. Лем. 479. МУЕ. ІІІ. 45.
Чіпатися, -паюся, -єшся, гл. = чіплятися. Щоби не чіпалися вроки чи дитини, чи худобини.... ЕЗ. V. 218.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СЕЛЕДЕЦЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.