Го́ц, го́ца меж. Скокъ! гопъ! (при прыганьи, танцахъ). Не кажи гоц, поки не перескочені. Гоца драла, гоца драла.
Гунцво́т, -та, м. 1) = Гунцвол. Утік гунцвот. 2) мн. = Муцик 2.
Згі́дний, -а, -е. 1) Пригодный, годный. Згідна на одно сміхотворство. XX. До того дожурюся, що не згідна буду ні людям, ні собі. 2) Согласный.
Ирховий, -а, -е. = иршаний.
Компанчик, -ка, м. Солдатъ. Полюбила компанчика, гей за їм тужила.
Крамарочок, -чка, м. Ум. отъ крамарь.
Кутен, -ну, м. = кутняк.
Молоде́ць, -дця́, м. 1) Юноша, парень. І рече: молодче, тобі глаголю, встань. Ой удовець не молодець: всі норови знає, — ой він твоє біле личко із своїм зрівняє, ой він твою русу косу під ноги зобгає. Вдовець, чи молодець буде сужений? 2) молодець. пано́ве молодці. Обычное обращеніе къ козакамъ запорожскаго войска. Не в Синопу, отамани, панове-молодці, а у Царьград, до султана поїдемо в гості. 3) Названіе представляющаго жениха парня въ весенней хороводной игрѣ и названіе этой игры.
Повивалювати, -люю, -єш, гл.
1) Вывалить (во множ.).
2) Высунуть (языки — о многихъ). Дванадцятеро левів роти пороззівляли, язики повивалювали.
Транда́филь, -лі, трандафира, -ри, ж. Роза, Rosa centifolia L. Трандафиль там цвіла, хороша, повна, любо подивиться. Свиня під неї тиць і кинулась назад.... трандафиль поколола пику.
