Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

світовий

Світовий, -а, -е. 1) Утренній. Да зійшла зоря да вечірняя, зійде світова. Грин. III. 165. Світова зоря, зірниця. Чуб. І. 14. Поки світові півні заспівають. Мнж. 134. 2) Живущій въ свѣтѣ. Тут, світові. зважте, люде, що то в онім пеклі буде. Гол. III. 279. 3) Всесвѣтный, міровой. Світовий закон. 4) Извѣстный всему свѣту. Світовий брехун. Св. Л. 179. 5) Житейскій. Світові роскоші. Грин. III. 144. Поговоримо про се да про те світове. Г. Барв. 226. 6) Житейскій, обыкновенный, естественный, общепринятый. Се світове. Ном. № 3203. Світове діло. Мнж. 170.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 110.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СВІТОВИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СВІТОВИЙ"
Викрут, -ту, м. Уловка, увертка. Хто має викрути, не піде в некрути. Ном. № 971.
Винівка, -ки, ж. Винная бочка. Вх. Лем. 398.
Заволіка́ти, -ка́ю, -єш, гл. 1) сов. в. заволокти́, -лочу, -чиш. Затягивать, затянуть; завлекать, завлечь. Мужик той послі заволік його въ тросник. Рудч. Ск. І. 200. Е, чоловік! чорт заволік! Ном. № 2896. Я було піякам кажу: «Пийте, та його не заволікайте». Г. Барв. 290. 2) сов. в. заволочи́ти, -чу́, -чиш. Cм. заволочувати.
Мизе́рний, -а, -е. 1) Убогій, бѣдный. Смиренного возносить на високість, мизерного із нужди визволяє. К. Іов. 12. 2) Жалкій, несчастный, бѣдственный; ничтожный. Приїхало сюди воно на окономію недавно, таке миршаве, обшарпане, мизерне, замліле. Левиц. І. L 143. 3) Болѣзненный, худой, тощій. Нігде не видко було ні одного блідого, мизерного лиця. Левиц. І. 348.
Пороспихати, -ха́ю, -єш, гл. То-же, что и розіпхати, но во множествѣ.
Прогулюватина, -ни, ж. = прогалюватина. Лохв. у.
Пропудити, -джу, -диш, гл. Прогнать. Вітер дощ пропудить. Чуб. І. 239.
Розбідкатися, -каюся, -єшся, гл. Прикинуться слишкомъ бѣднымъ, начать бѣдниться.
Смакувати, -ку́ю, -єш, гл. 1)в чому. Находить вкусъ, пріятность. В тім пани бракують, в чім убогії смакують. Ном. № 1227. 2) — кому. Безл. Нравиться, быть по вкусу. Поважна розмова їй смакує. МВ. (КС. 1902. X. 143).
Темнуватий, -а, -е. Темноватый. Левиц. І. 163.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СВІТОВИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.